Іть скласти лінгвістичну казку, про дружбу іменника та прикметника

жив на світі іменник. він був дуже гарний, людям називати речі своїми іменами. усі любили іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися маленькі діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. тоді він кликав на свого друга - прикметника. коли прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. дівчатка не просто дівчатками, а красивими. вони одне одному постійно.

одного сонячного ранку, коли ще учні не прийшли дошколи, вискочили з кноги два слова: іменник та прикметник. але один учень це побачив! видно самий перший у клас зайшов! почув їхню розмову, от і прикметник каже:

- привіт, прикметнику!

- привіт і тобі ,іменнику!

- що ж ти так рано вискочив із книги? ще урок і не почався!

- .. забув я все , та вирішив у когось запитатися про себе!

- я про тебе знаю! ти прикметник, самостійна частина мови. відповідаєш на питання: який? яка? яке? які?   чий?   чия?   чиє?   чиї? ось наприклад:   сміливий, щаслива, зелене, васине, батькова, братове. ти ще поділяєшся на розряди якісні, відносні та присвійні.

а тепер, розкажи про мене, а то так старанно про тебе розповідав, що й про себе забувся!

- ти іменник. самостійна частина мови. відповідаєш на питання що? хто? ось наприклад: стіл, зима, весна ,

-дякую тобі, я тепер підготувався до уроку.

-взаємно!

ось таку розмову підслухав школяр, віднині вчиться на одні 12 ! бо його навчили забудькуваті 2 самостійні частини мови: іменниу та прикметник!

когда то давно жил на свете учитель. называли его так потому что был мудр и решителен. он мог не только решить логическую , но и психолигическую проблему.

и вот однажды. кнему пришла царевна. она сказала что отец выгланал ее им з королевства из-за того что она не сказала ему утешительные слова перед смертью. звали девушку правда. она сказала что ваегда говоиила то что было на самом деле.

старик выслушпл царевну, и спросил.

-что спросил тебя отец и каков был твой ответ?

спросил он меня хорошим ли он был правителем. мой ответ был таков. отец на моей памяти другого правителя не было, но могу сказать. вы омерзительны. вы не давали людям хорошо жить , вы собирали дань, чтоьб досожда ь себе. вы душили народ своими же руками, и после этого не могу сказать что вам что вы хороший правитель!

старик выслушал и сказал, что отец будучи на том свете о том что

  пропоную скласти п'ять таких речень та визначити їх частини мови:

      1. я (займ.) дуже (прислівн.) люблю (дієсл.) займатися (дієсл.)  спортом (іменник).

      2. по (прийм.) стелі (ім.) несподівано (прислівн.) проповз (дієсл.)павук (і

      3. тарас (ім.) шевченко (ім.) є (дієсл.) дуже (прислівн.)визначною (прикм.) постаттю (ім.) в (прийм) українській (прикм.) літературі (ім).

      4. настала (дієсл.) осінь (ім.)  та (спол.) розфарбувала (дієсл.) все (підсил.ч.) навколо (присл.) у (прийм.) своє (займ.) улюблені (прикм.) кольори (ім): жовтий ( червоний ( багряний (прикм).

      5. мені (займ.)здається (діє що (спол.)сьогодні (присл.)  буде (дієсл.) спека(і