Розповідь про прапор умоляю на завтра

прапор — це честь держави. синє небо над золотою нивою — ось який зміст вкладає нині в національні кольори кожен українець.

прапор українидержавний прапор україни — це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. українське сполучення синього та жовтого кольорів — одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів різних країн світу. що нагадують ці кольори? синій колір — це колір чистого неба, а жовтий колір нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонечком. мабуть, саме тому наші предки вибрали такі кольори для свого прапора. походить він від герба галицько-волинського князівства — землі, яку літописці називали україною. жовто-синій прапор (із жовтою смугою вгорі) був державним символом української народної республіки. 28 січня 1992 року синьо-жовтий стяг було визнано державним прапором україни, що закріплено в 20 статті конституції україни. прапор — це честь держави. синє небо над золотою нивою — ось який зміст вкладає нині в національні кольори кожен українець.

ответ: дорога матусю пише до тебе твій синок. в цьому листі я хочу подякувати тобі за все хочу вибачитись перед тобою за все і дещо розказати. в першу чергу хочу подякувати тобі що ти виховала мене ніколи не здавалася. ти не залишила мене в ротдомі не віддала комусь а виховувала. трати свої сили мучилась.,але дойшла до своєї мети. хочу подякувати за то що піклуєшся про мене 4оли я приходжу зі школи вдома чисто поприбирано і їсти на готовано. я ніколи не був голодний, адже ти ніколи не забувала про мене.

мамо хочу попросити в тебе пробачення за те що погано вів себе не слухався завдавав тобі шкоди та болю. але я щиро прошу вибачення адже тепер я розумію тебе твій біль і твої муки. я карта себе за це але вже нічого не змінити.

я багато чого приховував від тебе але ти підтримуєш мене в всіх хороших справах а в поганих дпєш мудрі поради. дякую тобі за все

объяснение:

Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.

— Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл у мій бік.

Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.

— Я вас поховаю у морській безодні! — заревів Нептун.

Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Хлопці стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.

Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили рідним дітям.