Нужен текст-розповидь про прапор украйны

у кожної країни є свій прапор.державний прапор україни має два кольори.синій і жовтий.що нагадують вони?                                                                                                                         синій-це колір чистого неба,а жовтий-нагадує пшеничне поле.прапор україни висить на площі мого міста,а на державні свята ними прикрашають будинки.

державний прапор україни - це стяг із двох кольорів: синього та жовтого. що нагадують ці два кольори ? синій - колір чистого неба , а жовтий нагадує пшеничне поле, що колоситься під світлим сонечком. прапор держави можна побачити в українській школі на лінійці , в залі засідання , у суді.прапор ніколи не залишить символів україни.

Відеоігри чи настільні ігри? Саме це запитання регулярно виникає у моїй голові. І хоча обидва типи ігор мають свої унікальні переваги і чарівність, я все ж розмірковую над цим.

Відеоігри - це світи, які оживають на екрані. Там я можу бути героєм, легендою, управляти неймовірними істотами та покращувати свої навички. Відчуття, коли погружаюсь у ці віртуальні світи, просто захоплюючі. Кожен клацок контролера чи рух руки перед сенсорним екраном викликають реакцію у цьому цифровому універсумі. Здійснення неможливого стає реальністю, а зустрічі з істотами, яких ніколи не побачиш у реальному світі, стають незабутніми.

Але часом я маю бажання зібрати друзів навколо столу, розкласти картки, кидати кубики і випробувати свою тактичну майстерність у настільних іграх. Там, під час гри, з'являється особистий контакт, непередбачуваність ситуацій і можливість впливати на події у реальному часі. Тут розгортаються драматичні поєдинки, стратегічні розрахунки і взаємодія з істотами з паперових карток. Час від часу, коли вдається перемогти супротивника або знайти рішення нерозв'язаної головоломки, почуття задоволення виходять за межі самої гри.

Отже, відеоігри і настільні ігри - це прекрасні форми розваги, які надають незабутні емоції і навчають нас спілкуватися, стратегічно мислити та бути кращими версіями самих себе. І кожен з цих світів, чи то цифровий, чи реальний, має щось унікальне для пропозиції. Так що, чому б не зануритися в обидва і відкрити нові горизонти, розширити свій світ і насолодитися кожною грою?

Якщо подорожувати рідною україною, уважно подивившись на карту, що впаде у твої очі - це безліч назв сіл, містечок, міст. скільки їх багато! і у кожного своя історія, а багато з них залишили про себе пам'ять і стали нашими національними святинями. є такі святині і у твоєму місті. ужгородці мають чим гордитися: уже в xii ст. їхнє місто знав увесь цивілізований світ! рушимо в мандрівку вулицями древнього ужгорода і розпочнемо її від першопочатків міста - старовинного ужгородського замку. середньовічна хроніка антоніна під назвою "діяння угорців" відносить заснування ужгородської фортеці до ix ст., точніше - до 895 р., коли древні угри, керовані своїми вождями - алмошом і його сином арпадом, зруйнували одне із останніх слов'янських городищ з військовим укріпленням - град легендарного графа капітана лаборця. з утворенням угорської держави у кінці x ст. - поч. xi ст. тут будується замок як адміністративний та торговельний центр комітата унг (центр ужанської жупи). а тепер повернемося з епохи легендарної в епоху історичну, реальну та пройдемося усередину цих загадкових мурів, щоб познайомитися з ужгородською твердинею ближче. на подвір'ї замку нас чекають дві чудові залізні скульптури персонажів грецької міфології: постать найпопулярнішого давньогрецького героя геракла, який убиває лернейську гідру, покровителя мандрівників, торговців, провідника душ померлих - гермеса (у формі сидячого молодого юнака), бронзова скульптура могутнього хижого птаха - турула (від тюрського слова тогрул, турул - сокіл) - міфічного птаха древніх угрів, культ якого відомий зі скіфських часів. посередині замкового подвір'я увагу руїни першої ужгородської церкви (храму святого юрія, який згадується писемними джерелами під 1248 роком), яка знаменита не тільки як родове місце поховання другетів, а й укладення у її стінах 24 квітня 1646 р. ужгородської церковної унії. замковій церкві, на жаль, не судилося дожити до наших днів. у 1728 р. її спопелила пожежа. нині про церкву нагадує лише глибока, обведена стіною яма, колишня крипта.ю що поросла чагарником. якщо перейдемо замкову браму, перше, що впаде у вічі - це постать найпопулярнішого давньогрецького героя геракла. лита залізна скульптура, виготовлена у 1824 р. в ужгороді, зображує перемогу сина зевса й алкмени над багатоголовою водяною змією - лернейською гідрою, яка була настільки отруйною, що гинули навіть від одного її подиху. геракл знищив страховище, це був його другий з дванадцяти подвигів (перший його подвиг - це задушення неуязвимого немейського лева (арголіда), з того часу він носив шкуру лева). неподалік від геракла нас чекає ще один персонаж грецької міфології - покровитель мандрівників, торговців, провідник душ померлих - гермес. його залізна скульптура, у формі сидячого молодого юнака, вилита на колись залізоливарному заводі біля мукачева. про загадкові місця та стіни фортеці на замковій горі з'явилися різні здогадки, домисли, легенди. зокрема, легенду про страту близько 1730 року ужгородської чаклунки, жінку юрія сюча, марію рушковську чи романтичну легенду про білу діву, доньку власника замку капітана другета, яка видала усі таємниці замку закоханому польському воєводі, за що батько наказав її замурувати живою в стіну фортеці, це сталося близько 1653 1658 рр. у xvi - xvii ст. невід'ємною частиною історії ужгородської фортеці є короткі, але жорстокі штурми, тривалі та виснажливі облоги, коли наш край був ареною жорстокої боротьби між протестантськими князями трансільванії та католицькими правителями габсбурзькоїімперії. у кінці xvii - поч. xviii ст. ужгородський замок перетворився із звичайного провінційного укріплення у помпезний графський осідок, великосвітський центр культурного та політичного життя закарпатського краю. і пов'язано це було із діяльністю володарів замку графів міклоша берчені та його жінки-красуні графині крістіни чакі. врешті решт ужгородський замок був гніздом магнатської сім'ї другетів, який належав їй 360 років. до поділу речі посполитої замок служив в якості австрійського прикордонного укріплення, місцем дислокації військового гарнізону, а 2 травня 1776 року імператриця австрійської імперії марія - терезія передала мукачівській греко-католицькій єпархії. з того часу у стінах замкової гори вирував вогнищем освіти та науки. тут розмістили духовну семінарію (проіснувала до літа 1945 року), тривалий час діяло видавництво і друкарня "уніо" (1902 - замкова гора стала одним із центрів закарпатської української науки, літератури й культури. з 1947 року у стінах фортеці замкової гори розмістився краєзнавчий музей