Як ти розуміеш слово оберіг яки обереги ти знаеш напіші про один обериг текст 5 -7 речень

оберіг-це чарівний предмет,який захищає людину.обереги створює сама людина щоб захистити не тільки себе а й свою родину, будинок.обереги можуть бути ікона підкова,вишивка,свята вода.у нашій родині вважається ікона.ікона захищає наш дім від хвороб.

оберіг — це чарівний предмет, який захищає людину.

оберігом може бути підкова,кулон,лялька, вишивана, ікона.у нашій сім ї оберігом вважається ікона.ікона захищає наш дім.коли дуже погано або хтось рідний хворіє треба перед іконою.ще у світі існують зліцювальні ікони.вони зціляють хворих, люди починають одужувати.

 

 

 

 

 

Прислівник  (лат.  adverbium  —  біля дієслова)  — це незмінна самостійна  частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання  як?   де?   звідки?   наскільки?   якою мірою? прислівник у  реченні  пов'язується з  дієсловом, виконуючи роль  обставини дії, наприклад:   синіла (де? )  навкруги  далечінь  (гончар);   дорога все  глибше  (як? ) врізалась в ущелину,  зверху  (зві зі скель, покапувало.  (м. олійник) може також пов'язуватися з  прикметником  або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі  обставини міри,  ступеня:   ось  зовсім  (наскільки? ) близько з води вихопилась гостра скеля.  (я. баш)  коли моя білява донька виросте, я буду  надто  (якою мірою? ) старий.  (о. досвітній) рідше прислівник входить у зв'язок з  іменником, виконуючи роль  неузгодженого означення:   карлос вибрав шлях (який? )  направо, гвідо вибрав шлях (який? )  наліво.  (леся українка) менш типовою для частини прислівників є роль  присудка  в  односкладному реченні:   тихо,  пустельно, мов на краю світу.  (о. гончар)

[нарОдж'ен':а] (Великою літерою позначила наголос, над "о" потрібно поставити риску.
3. 4 склади: на/род/же/ння. 2 склад закритий, інші - відкриті.
4. Н-[н]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий, дзвінкий.
А-[а]-голосний, ненаголошений.
Р-[р]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, зімкненно-прохідний, твердий, дзвінкий.
О-[о]-голосний, наголошений.
Д-[дж']-приголосний, шумний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, африкат, шиплячий, напівпомякшенний, дзвінкий.
Ж
Е-[е]-голосний, ненаголошений.
Н-[н':]-приголосний, сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, мякий, дзвінкий.
Н
Я-[а]-голосний, ненаголошений.
5.10 букв, 8 звуків.

В транскрипції над буквою "е" праворуч вгорі написати маленьку букву "и", а над "дж" намалювати дужку, те ж саме зробити і в другий квадратних дужках.