Твир ( 5-7 речень ) як видзначають твое день народження

день народження- це свято, яке ми святкуємо усією сім'єю. щоб іменинникові було приємно, готують подарунки. у цей день матуся готує свої найсмачніші страви, якими потім поласують усією родиною. сестричка прикрашає кімнати, які стають дуже гарними. 

після цієї праці під звуки телевізора ми сидимо у вітальні, куштуємо усілякі смачності та уся увага на мені.   після цього у мене залишається гарний настрій на декілька днів.

1. може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати. 2. отже, багато чого їм невідомо . 3. у статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови. 4. погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона . 5. на щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла . 6. повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно 7. дядько роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив. 8. безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне

Чим славиться наш край – так це своєю природою. вона єдина і неповторна у всьому світі. тільки у нас ростуть могутні дуби і ніжні берізки, густі ялини й широколисті клени. яскраві квіти, духмяні трави, розкішні галявини і столітні ліси – все це неоціненний дар матінки-землі, яка так щедро обдарувала наш край. нашим завданням залишається тільки берегти цю розкіш. нашу місцевість знають і люблять не тільки люди, які тут проживають. вона відома далеко за просторами держави. і все це завдяки невимовної місцевій природі. тутешні річки так і закликають в теплу літню пору скупатися в блакитній воді. взимку ж, тут прийнято . улов завжди приємно радує . вони ніколи не повертаються додому з порожніми руками. окремої уваги заслуговують лісу. деяким з них вже більше століття. ряд дерев і квітів занесений в червону книгу, що є доказом унікальності і багатства нашої природи. прогулюючись по квітучих полянкам і тінистих лісових доріжках, відчуваєш себе лісовою мавкою, яка керує всіма рослинами. взимку тут можна зустріти дванадцять братів-місяців, які гріються біля багаття. звичайно ж, це казка, але саме такі думки і мрії навіває навколишня природа. той, хто жодного разу не був в горах мого краю, той ніколи не зможе гідно оцінити всю величність і красу його природи. саме гори стали тим символом, який робить всю природу королевою, могутньою силою буття. перебуваючи в горах, неволею замислюєшся про свою безпорадність перед цією силою, відчуваєш, наскільки людина нікчемний перед могутністю гірських вершин і схилів. природа рідного краю вимагає дбайливого до неї ставлення, вона вселяє в нас сили, спонукає до чогось нового і незвіданого. вона велична і прекрасна настільки, наскільки це можливо.