Написати маленький твір, в основному головне іть мені просто приклад на цю тему : сильного доля веде- слабкого волочить бажано приклад з життя, з історії, з української літератури тільки не з інтернета! потом сделаю ссылку и 100 пунктов: )

  сильного доля веде, а слабкого волочить. це означає, що завжди потрібно боротися і бути сильним, тоді цій людині буде легко в житті. людина яка ж буде лінуватися , їй буде важко в житті і тоді ця людина нічого не доб"ється, марно проживаючи дані роки нічого не роблячи.   чим і сказано, що її доля волочить. 

Здавалось би, одна година — це дуже мало. але за цей час можна стільки встигнути зробити різних справ! наприклад, за одну годину можна виконати ранкову зарядку, застелити ліжко, прийняти душ, почистити зуби, повторити є завдання, зібрати шкільну сумку, приготувати їжу, поснідати, одягнутися. майже все вищеперелічене, крім приготування їжі, я встигаю зробити лише за півгодини. після цього протягом десяти хвилин йду до школи. наступні двадцять хвилин я спілкуюся зі своїми шкільними друзями та готуюся до першого уроку. ось так проходить одна година мого ранкового часу. якщо говорити про час з о пів на восьму до пів на дев’яту ранку, то кожен школяр опише майже той самий перелік справ, що й я. за одну годину можна стільки всього корисного зробити! треба тільки не гаяти часу марно, адже його не повернути і не зупинити.

Якщо визначити поняття "патріот", як людина бажає зробити краще для свого народу, то з області визначення - відразу дурні. тому що, щоб зробити краще, народу, треба багато знати і багато розуміти. закономірності розвитку суспільства, прогнозувати наслідки своїх дій і т. д. дурні, про наслідки, як правило, не думають. вони роблять. скачуть, кричать, співають, трощать, фарбують стовпи, дерева, мости (прямо по-іржавому в "патріотичні" кольори, вішають ярлики людям. себе, напоказ, називають "патріотами", не замислюючись що це поняття - означає. розумна людина, ніколи, нічого очікувати себе називати патріотом. тому що важко, зробити щось, саме корисне для народу, для користі народу. пам'ятники-то клеїти легко, розуму багато не треба. а ось провести якусь соціальну реформу в суспільстві , висадити парк, громадський сад, відкрити притулок для бездомних, або всиновити людина 10 дітей, - купа за від, слави (за життя) - ніякої. одні витрати, турботи, труднощі, кожен день працювати треба. а якщо намагаєшся і робиш, то кричати на кожному розі, що ти - патріот, не будеш, не до цього, не треба воно тобі сто років, тут би встигнути щось своє, корисне зробити. тому і виходить, що про патріотизм, - базікають або дурні, або нероби. від яких, суспільству, - користі немає. один шкоду. а то, що дурень або нероба, заявляє прилюдно що він "патріот" - щось поважає або не поважає - вже не суттєво. користі ні від дурня ні від ледаря (яка зробила "патріотизм" своєю професією) - і так жодної. тільки шкода.