Напишіть твір-опис на тему "а в природі вже пахне весною" уживаючі складні синтаксичні конструкції

Привіт. - привіт. - ти ж у нас у класі новеньй, то може познайомимось?   - я не проти. мене звати ігор, мені 14 років. - а я андрій, і мені теж 14. розкажи мені, а звідки ти приїхав? - я приїхав з мальовничого міста, що на  житомирщині.  - я чув, що там прекрасні краєвиди. це правда? - о так, там неймовірна природа! - може розповіси мені про цей край? - залюбки. з чого почати? - а що на житомирщині най-найгарніше? - без сумніву - ліси. такої краси, мабуть, немає ніде у світі. я годинами міг просто сидіти та слухати шепіт дерев. -   а звірі у цих лісах були? - ще б пак! частенько можна було побачити, як руда білочка збирає собі горіхи, як дятел вистукує "тук-тук", як соловейко починає співати свою чудову пісню. - у мене немає слі невже там й спраді так гарно? - навіть краще. - може ти поділишся своєю розовіддю з усім класом? - але я трохи соромлюсь. - нічого, я тобі . - тоді -  згода. - це буде захоплююче. 

ответ:

«о, мово рідна, хто без тебе я? »

велика й могутня ріка починається з джерела, а слово – з писемності. українські мова та писемність є душею нації. народжувались вони в хроніках нестора літописця й продовжували свій розвій у творах григорія сковороди, івана котляревського, тараса шевченка, лесі українки, івана франка та багатьох інших талановитих письменників україни.

мова зближує південь і північ, захід і схід нашої єдиної і неподільної держави. адже вона таїть у собі надбання віків, пам’ять народу, виміри духовних скарбів поколінь, які рідне слово відстоювали, за існування якого боролись, з яким ішли в бій і кращі засвіти. бережімо рідну мову й писемність, бо в них високий дух прабатьків, сила нашого сьогодення і світло наше майбуття.