Кого ти вважаєш справжньою подругою? чому?

воно різне: веселе і сумне,радісне і тривожне.і як добре,коли у тебе є справжній друг.друг,з яким ти розділяєш горе і радість.дружба дорожча всякого багатства.саме такою справжньою подругою у мене є іра.вона завжди дасть мені добру пораду,а коли важко на душі,вона вміє розвеселити.не раз між подружами бувають якісь суперечки,але у мене з іриною іх не буває,тому що іра справжній друг,яким можна !

я вважаю своею найкращою подругою це іру. вона завжди мене підтримає, і навіть розвеселить.

Итина виростає, і він стає дорослим? не завжди.  іноді так і кажуть: «ти вже великий! » тобто в тебе великі руки, ноги, тіло, голова, але це стосується до розмірів, а не психологічної дорослості. іншими словами, великий дядько чи тітка може залишитися дитиною по життю. ви таких зустрічали? цікаво подумати, а кого тоді можна назвати дорослою людиною?   у дітей головне гасло у житті - «я хочу! ». цим визначаються вчинки, ставлення до оточуючих, переконання, що таке добре і що таке погано.  все просто, хочу - граю, набридло - кинув. подобається інша дитина або дорослий - буду водитися; набрид, не цікавий, ображає - не хочу! не буду водиться. цукерку хочу, кашу не хочу!   мудрі вихователі знають: щоб чогось навчити дитину, її треба зацікавити. іншими словами, зробити так, щоб з'явилося його «хочу». але життя йде, і вимоги до дітей зростають, все частіше з'являється фраза «ти повинен». який жах, це входить в протиріччя зі звичним «я хочу»! ти повинен ходити в школу, добре вчитися, поважати старших, робити зарядку, прибирати за собою, батькам і т.п. але я не хочу! а кого це хвилює, тепер ти мусиш! якщо дитячий протест сильніше авторитету, навіювання, виховного впливу дорослих, то у дитини є шанс відвоювати святе право і далі по життю діяти, керуючись виключно мотивацією «хочу - не хочу». у цьому випадку людина стане великим, але не дорослим, що гарантує в життя великі проблеми і йому, і оточуючим людям.  є хороше слово - відповідальність. дорослий лише той, хто відповідає за свої вчинки. той, хто, усвідомлюючи власне «хочу», може керуватися й іншими словами - треба, повинен, можу, зроблю.  доросла людина починає піклуватися не тільки про себе, а й про інших: «він ставить кашу на стіл». діти і їдять, не замислюючись, звідки і що береться, вони користуються, бо є дорослий, який дбає про них.  дорослі люди, завжди подібні до маленьких

Итина виростає, і він стає дорослим? не завжди.  іноді так і кажуть: «ти вже великий! » тобто в тебе великі руки, ноги, тіло, голова, але це стосується до розмірів, а не психологічної дорослості. іншими словами, великий дядько чи тітка може залишитися дитиною по життю. ви таких зустрічали? цікаво подумати, а кого тоді можна назвати дорослою людиною?   у дітей головне гасло у житті - «я хочу! ». цим визначаються вчинки, ставлення до оточуючих, переконання, що таке добре і що таке погано.  все просто, хочу - граю, набридло - кинув. подобається інша дитина або дорослий - буду водитися; набрид, не цікавий, ображає - не хочу! не буду водиться. цукерку хочу, кашу не хочу!   мудрі вихователі знають: щоб чогось навчити дитину, її треба зацікавити. іншими словами, зробити так, щоб з'явилося його «хочу». але життя йде, і вимоги до дітей зростають, все частіше з'являється фраза «ти повинен». який жах, це входить в протиріччя зі звичним «я хочу»! ти повинен ходити в школу, добре вчитися, поважати старших, робити зарядку, прибирати за собою, батькам і т.п. але я не хочу! а кого це хвилює, тепер ти мусиш! якщо дитячий протест сильніше авторитету, навіювання, виховного впливу дорослих, то у дитини є шанс відвоювати святе право і далі по життю діяти, керуючись виключно мотивацією «хочу - не хочу». у цьому випадку людина стане великим, але не дорослим, що гарантує в життя великі проблеми і йому, і оточуючим людям.  є хороше слово - відповідальність. дорослий лише той, хто відповідає за свої вчинки. той, хто, усвідомлюючи власне «хочу», може керуватися й іншими словами - треба, повинен, можу, зроблю.  доросла людина починає піклуватися не тільки про себе, а й про інших: «він ставить кашу на стіл». діти і їдять, не замислюючись, звідки і що береться, вони користуються, бо є дорослий, який дбає про них.  і ще визначення.  дорослість   - фінансова незалежність і особиста свобода, а також відповідальність за наслідки прийнятих (і не прийнятих) рішень.  фінансова незалежність   - вміння, засноване на знаннях, навичках, досвіді, в будь-якій ситуації отримувати достатньо матеріальних (фінансових) благ для власних потреб, а також для підтримки ближніх та інших гідних людей.  дорослі - це зовсім маленькі