Скласти речення з двома спільнокореневими словами. ( лелека, батьківський, щороку)

Лелеки навесні висиджують маленьких лелеченят.
Ми завжди хочемо повернутись у батьківський дім, той, який звели батьки.
Щороку ми святкуємо Новий рік.

 Виразно, зозуля, лелека, одинадцять, олень,олівець, посередині,  ведмідь, вересень, герой, диван, дитина, дятел,календар, килим, медаль, метро,неділя, помилка, понеділок, предмет, середа, театр, червоний, черговий, черевики, четвер, ясен, абрикос, апельсин, апетит, бензин, бетон, велосипед, верблюд, горизонт, гриміти, дециметр, директор, кипіти, кошеня,кишеня, колектив, комбайнер, комбайн, комп’ютер, коридор,криниця,метал, минулий, очерет, пиріг, президент, пшениця,секунда, тривога, фермер, хвилина, черемха, черешня, гардероб, гектар, гвинтівка, держава, дисципліна, інженер, океан, телеграма, телефон, температура, тепер, цемент, шеренга.  

Взимку багато різних розваг. І всі діти люблять розважатися. Можна кататися на ковзанах,лижах,санчатах.Гратися в сніжки,ліпити снігову бабу. Також багато хто любить гратися в хокей.                                                                       Але я,люблю розважатися взимку зі-своїми батьками.Кожної зими, тільки випаде пухкий сніг, ми їдемо за місто спускатися на санчатах з гірки. Як довго ми чекаємо вихідного дня.А особливо переживаємо, що розтане сніг. Але тільки прийде неділя і ми вранці погрузимо до машини санчатч та лижі,всі наші переживання забудуться , як страшний сон. І ось, ми всі з великим нетерпінням  сидимо мовчки в машині мов боємося, що щось може зруйнувати наші сподівання. Навідь моя молодша систра, яка завжди крутиться, пищить, вередує,сидить тихенько,мов мишка. Я посміхнусь згадуючи переживання мама чи тепло ми одягненні,чи достатньо вона взяла їжі. Адже саме головне, що ми всі разом їдемо до нашого таємного місця.                               І ось всі сподівання здійснилися! Ми приїхали до нашої улюбленої гори. Швидко виймаючи санчата я взлітаю по крутій горі до самого її верха.Сідаю на санчата і личу до низу. І в обличча мені летить  холодний сніг, який миттю розтає і стікає по моїх щоках . Я личу на своїх санчатах сміючись від задоволення.а холодний вітер обвіває облича,здається,що відервусь від землі і полечу у синє небо.Але ось уже і кінець, цому диву, гора закінчилась зупиняюсь,хватаю мотузку і мершій знову на гору. А там мама з молодшою систрою зліпили смішного сніговика, а десь вдалені,минаючи кущі та дерева граційно спускається на лижах тато. І мені так добре на душі та весело, що моя родина така любляча та дружня. І як добре що взимку так багато різних веселих розвах.