хорошо в лесу, когда только что выпадет первый снег. все кругом: и земля и ветки кустов, деревьев — все белое пушистое. белое, да не совсем. из-под лохматых хлопьев то бурый папоротник виднеется, то зеленый кустик брусники. не успела зима все это под снег.
шел я как-то по лесу в эту пору. воздух был удивительно чист. иду, прислушиваюсь, каждый звук далеко слышен. вот застучал где-то впереди меня я пошел осторожнее, чтобы не спугнуть птицу. пусть себе кормится. вышел на старую гарь. засохшие деревья повсюду торчат.
вижу, на одном из них дятел пристроился. какой он нарядный! головка и спинка черные, на затылке ярко-красное пятно, а на черных крыльях белые пятнышки и полоски. весь пестрый, потому его пестрым дятлом и прозвали.
уселся дятел прямо на ствол, зацепился за него острыми коготками, оперся на жесткий хвост и давай колотить по трухлявому стволу дерева своим крепким клювом. недаром старается, - значит, выискал в гнилой древесине личинку или жука, которые деревья точат, лес портят. раздолбит дятел дерево, достанет вредителя и съест.
поглядел я, да и подумал: не зря дятла лесным доктором называют, ведь он больные деревья лечит, постукивает, послушивает, а потом вредителей из-под коры достает.
я мрію стати більш відкритою та небайдужою людиною. дуже часто я проходжу повз тих, хто потребує , боячись потрапити у неприємність. проте згодом мене починає мучити сумління, що я не людині. тобто я хочу розвивати у собі чуйність. також я хочу стати сміливішою, менше турбуватись про неприємності та не боятися їх. робота над собою – одна з найважчих. проте, я впевнена, що в мене все вийде!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір" який вплив справила на вас творчисть шевченка? "
геніальний український мислитель і поет тарас шевченко народився в селі моринці звенигородського повіту київської (нині черкаської обл.) губернії в сім'ї селянина — кріпака. сирітство, бідність, тяжкі злидні і соціальний гніт його дитинство і юність практично аж до викупу з кріпацтва. і все ж, майбутній геній тягнувся до знань, виявляючи свої поетичні і художні здібності. дуже рано тарас став круглим сиротою. десь потрібно дитині жити, щось треба їй їсти. і хлопчик потрапляє до сільського дячка, де й здобув початкову освіту. в «автобіографії» т. г. шевченка, надрукованій у російському журналі «народное чтение» (1860), поет повідомляє: «тулився я в школі в приходського дячка, за школяра — попихача. ці школярі по відношенню до дячків те ж саме, що хлопчики, віддані батьками, або іншою владою, в науку до ремісників. права над ними майстра не мають ніяких певних меж: вони — цілковиті раби його. усі і роботи і виконання всіляких примх самого господаря і його іх лежали на них безумовно.