Скласти невеличку розповідь про відвідування будь-якого музею

я живу в місті де багато музеїв. кожен з них по своєму особливий. на мою думку найкращий музей космнавтики. там багато ракет, костюмів в яких вони подорожували по космосу -скафандри. на особливій стіні де розписані всі події космосу, розповідається про -  першого космонавта юрія гагаріна, і про його захоплюючу подорож з американцями. цей музей- чудове місце

нещодавно ми всім класом відвідали донецький обласний краєзнавчий музей. ця екскурсія дала нам можливість більше дізнатися про історію рідного краю, побачити цікаві експонати. музей був відкритий у 1924 році, і тоді його фонди нараховували всього близько двох тисяч одиниць. однак колекції постійно поповнювалися і росли, і в даний час вони більш ніж з 100 тисяч експонатів.  ми познайомилися з трьома основними розділами експозиції: «дореволюційне минуле донбасу», «донецький край від великої жовтневої соціалістичної революції до наших днів», «природа донецької області».  мені було дуже цікаво дізнатися, яким був наш край в кам'яному столітті. на його території росли численні вічнозелені дерева і чагарники: папороті, плаунові, голонасінні, перші хвойні. тваринний світ був представлений  земноводними, комахами, птахами. під час наступу  льодовиків  тут з'явилися мамонти, печерні  ведмеді, шерстисті носороги, олені, про що свідчать знахідки археологів. так, у краєзнавчому музеї представлені:   скелет  мамонта, роги оленя благородного, череп шерстистого носорога, відбиток  риби  в нашаруваннях крейдяного періоду.  найбільше мене зацікавили предмети, знайдені в результаті, розкопок: кам'яне, бронзове і залізне зброю ізнаряддя праці, глиняний посуд (в тому числі грецькі амфори і піфоси (глиняні глечики), різні прикраси (сережки, браслети, намиста,  кільця, підвіски) .  наш екскурсовод підкреслив, що ряд знахідок має світове значення. серед них оленівської і андріївськийметеорити, діабазовий кам'яний товкач, скіфська кам'яна статуя.  не менш цікавим видався мені розділ, присвячений рослинному і тваринному світу, корисних копалин донбасу. у залі представлені опудала звірів і птахів, серед них лосі, вовки, лисиці, зайці, бабак, сліпак, тхір,чаплі, іволги,  дятли  та багато інших. злитки породи можливість оцінити багатства нашої землі.  в цілому мені дуже екскурсія в донецький обласний краєзнавчий музей, я дізналася так багато нового про свій донецькому краї, про його минуле.

Для кожної людини поняття краси має своє значення. Хтось вбачає у цьому красу духовну, а інший – навпаки, виключно зовнішню. Особисто для мене все ж таки важливіша краса внутрішня, адже як би там не було, ми живемо серед людей, а не манекенів. Тому, на мою думку, краще обрати цікавого співбесідника, аніж милуватися образами, сподіваючись отримати відповідь від німої ляльки.

Аргументом на користь моєї думки може бути те, що приваблива зовні, але порожня всередині людина приречена на самотність. Такі особистості, зазвичай, хизуються тим, до наявності чого зовсім не мають причетності, користуються іншими, а в результаті отримують те, на що заслуговують. Звичайно, такий іб життя приносить свої здобутки, але як-то кажуть: “Перед Богом усі люди рівні”.

У зв’язку з порушеною проблемою, хочеться згадати роман Валер’яна Підмогильного “Місто”, а зокрема головного героя Степана Радченка. Розумний молодий чоловік, фізично розвинений, зовні привабливий, але чомусь, досягнувши бажаного, залишається на самоті з власними роздумами, не розуміє, чому так сталось. А все через власний гонор, і з ним залишилася лише Рита – порожня та не ідеальна, бо жінок, які по-справжньому його кохали, він цинічно використовував.

До того ж, людину прикрашає не її обгортка, а справжні вчинки. Погодьтесь, ніяково буде, коли виявиться, що все, що стояло за маскою досконалості, це фальш і спустошена краса.

Повертаючись до думки про спустошену красу, не можу не згадати героїню роману-епопеї Л.М Толстого “Війна і мир” Елен Курагіну, яка володіє незвичайною красою. Однак згодом з’ясовується, що це все лише яскрава обгортка, за якою порожнеча і духовне убозтво. На противагу їй виступають Наташа Ростова і Мар’я Болконська. Не ідеальні зовні, зате прекрасні всередині, неодноразово доводять це.

Отже, підсумовуючи можна зазначити: справжня краса – це не тільки яскрава обгортка, а й багатий внутрішній світ. Адже недарма кажуть, що по про книгу не судять по її обкладинці.

дії → швидко рушив;

2 – міри й ступеня → сповна розплатився; тричі повторив; дотла знищено;

3 – місця → усе там само; стояв осторонь;

4 – часу → дотемна працював; отоді це й сталося;

5 – причини → тікав од дощу; хвастнув знічев'я;

6 – мети → вибіг подивитися; зсунув навмисне;

7 – умови → до обов'язково; скористаюся принагідно;

8 – допустовості → вірив усупереч сумнівам; а й ми прийдемо попри негоду

      Ключ. З других букв перших слів складемо закінчення вислову Бориса Олійника: "Найвища мудрість – в простоті високій"