Допожіть, будь ласка! написати треба середину твору! початок: є у нашій родині традиція.щороку 9 травня ми ходимо в гості до дідуся.привітавши його з найзначнішим у його житті святом, усі разом-тато з мамою, старша сестра і я - йдемо на дніпрові схили.там підходимо до древнього, трохи струхлявілого дуба, і дідусь кладе на його кострубате коріння квіти.обов"язково тюльпани.мама з татом цієї миті обмінюються багатозначними .а ми з нам хотілося дізнатися, що із цим щорічним букетом пов"язано! кінець: ось така історія пов"язана з букетом тюльпанів.чому дідусь ніколи про це не розповідав? мабуть, згадувати про це було боляче.а може, чекав, поки ми подорослішаємо, щоб збагнути отой його біль? мене ця історія справді зробила старшим.і, мабуть, добрішим і уважнішим до людей.

Мати почала: колись давно у твого дідуся був собака. його звали рекс. він дуже любив твого дудуся, а твій дідусь любив рекса. вони завжди були разом, гуляли, грали, працювали.. пройшло багато років, і рекс постарів і помер. саме тут він і

    пані вчителько, пане господарю, добродію олексюку, пане президенте,колего олійнику, добродію миколо, галино миколаївно, пані маріє,панно олесе,степане пилиповичу, голубко, наталко, друже андрію, діду михайле, батьку тарасе.    ⇒ любий батьку тарасе, я дуже за тобою скучив.      ⇒ шановна пані вчителько, я хотів би запросити вас на збори завтра на дванадцяту годину.      ⇒ до зустрічі завтра у школі, мила наталко.     ⇒ моя рідна пані маріє, я дуже рада, що ви зателефонували.      ⇒ любий друже андрію, я була щаслива тебе почути. 

Що означає бути дорослим і самостійним? цікаве питання. згідно законодавства, дорослою в україні вважається людина, що досягла 18 років. та віковий критерій – не єдиний показник зрілості. ще одним показником дорослої людини є самостійність. я розумію самостійність як здатність приймати рішення та нести за них повну відповідальність. але, на мій погляд, це формулювання також не є повним. справа в тому, що людям часто треба приймати рішення, від яких залежить частково, а іноді і повністю доля інших людей. яскравим прикладом тут може стати війна. під час бойових дій від рішень командира залежить доля вояків, а від рішень полководців – доля народів.звичайно ж, не тільки на війні людям буває необхідно вирішувати складні питання. від самого народження людина потребує турботи і захисту батьків. і батьки, зі свого боку, повинні дуже відповідально підходити до рішення про народження дитини. але так трапляється не завжди. в нашій країні гостро стоїть проблема дітей-сиріт. у деяких з них батьки померли, немає родичів, які б могли про них потурбуватись. але дедалі частішими стають випадки, коли матері залишають дітей у пологових будинках, мотивуючи відмову неможливістю забезпечити малюка. питання, навіщо людина зробила крок, до якого була неготовою, у більшості випадків лишається без відповіді. та беззаперечним залишається факт: людина, що зробила такий крок, дорослою вважатися поки що не може. насамперед, тому, що зробивши відповідальний крок, вона не витримала відповідальності. ще одним важливим, на мій погляд, аспектом дорослості є незалежність. по-перше, тому, що незалежність є частиною самостійності. якщо людина залежить від когось матеріально, морально або фізично, і ці обставини можуть впливати на її рішення, то таке рішення, на мою думку, не може вважатись повністю самостійним. тому я вважаю, що вміння здобувати і зберігати власну незалежність є необхідним для дорослої людини. проаналізувавши усе вище сказане, я дійшов висновку, що дорослою може себе назвати далеко не кожна повнолітня людина. а від того, як дорослішання протікає, залежить доля людини. а може, навіть і не однієї.