Текст-розповідь про свою сімю(5-7 речень)

у мене чудова родина.це - мама,тато і я.ми любимо проводити багато часу разом! відвідуємо музеї, театри,парки та навіть відзначаємо разом свята! а також ми ходимо в гості до дідуся та бабусі.багато часу я проводжу зі своєю сімйєю і мені так весело! мені дуже затишно та приємно жити зі своєю родиною! і я цим пишаюся!

Без рослин життя на планеті неможливе.  лише рослини перетворюють енергію, що несе сонечко, на таку, яку ми можемо використовувати. рослинами живляться усі: від малесеньких тваринок до найкрупніших.  рослини - легені планети, вони виробляють кисень, яким дихає усе живе на землі. з рослин будують будинки, щоб зігрітися взимку. а влітку у іх  тіні рятуються від пекучого сонця. і, нарешті, рослини чудові, дивовижно красиві, людям естетичне задоволення, надихають, створюють атмосферу для духовного розквіту.

      я народилася та живу в україні, це моя батьківщина, мій улюблений куточок землі. я дуже люблю мальовничу українську природу. безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. в усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. хоч, я впевнена, на землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. і я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.

тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

мій рідний край – це мова, пісні, книжки. це знайомі з дитинства казкові герої. це найперші спогади про власне життя. на мою думку, втратити все це – величезне горе. згадуючи про людей, яким доводилося залишати батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. а ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…

усі ми на землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. ми маємо поважати одне одного. я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

невже можна все це покинути і  поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови! read more: