Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень в художньому стилі

природа - це наша мати, тому так важливо оберігати її. тому що вона піклується про кожного з нас і дарує нам все найкраще з того що має.

    наведу цікавий    приклад з власного життя.  нещодавно мене дуже вразив один вчинок.  відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. коли я запитала її про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. я вирішила провести з   нею виховну розмову, розпові про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у її поганому настрої. вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити. 

  людина і природа міцно взаємопов’язані між собою і ми повинні    сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем. цей приклад був наведений не даремно: я хочу щоб кожен з вас задумася над своїм ставленням до природи!

-            привіт, олесь!

-            привіт, сашко! чи ти пам’ятаєш, що завтра – конрольна робота з української мови?

-            добре що нагадав, олесь! ти завжди пишеш контрольні на відмінно. розкажи, як ти до них готуєшся?

-            свою підготовку    до   контрольної роботи    я починаю з  повторення пройденого матеріалу. якщо це контрольна з , то я повторюю таблицю множення, правила, що вивчалися, вирішую і на тему контрольної роботи та різні приклади.

-            а якщо – мова?

-            якщо це    українська або ійська мова, я повторюю пройдені   правила, правопис слів. повторюю відмінки, однорідні члени речення. також напередодні контрольної роботи важливо вчасно лягти спати. а на наступний ранок виявляється, що я усе запам'ятав. ось так я готуюсь до контрольної роботи.

-            і тобі, олесь! побіжу готуватися! бувай!

-            нема за що. щасти тобі, сашко! бувай!

1. після букв  д, т,з,с,ц,  л, н, які позначають м'які приголосні в кінці слова (молодь, юність, відстань, міць, стиль, колись) та в середині слів перед літерами, що позначають тверді приголосні звуки (батько, донька, молотьба, сядьмо, спільний). 2.  для позначення м'якості приголосних у середині складу перед о: льотчик, пятьох, сьомий, тьохкати. 3. у прикметникових суфіксах  -ськ (ий), -цьк (ий), -зьк (ий): український, товариський, ризький, козацький, київський. ' 4. після літери  н  у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: калинонька, серденько, тихесенький, ріднюсінький, повнісінький. 5. у буквосполученнях  льц, ньц, ньч, льч,  що походять із  льк, ньк: неньці, неньчин (із ненька), доньчин, доньці (із донька), юльці, юльчин (із юлька). 6. після л перед літерами, що позначають м'які приголосні звуки:   учительський, ковальський, сільський, звільнятися.