Сочинения на тему " чого я не люблю"

я не люблю осінь! тому що з осінью приходить розчарування і сум. ось-ось ще ми купались у променях сонечка: )так я мабуть люблю сонце: )а вже йдеш по пустинним алеям,під ногами сухе листя-це чарівна краса,але сумна…ти розумієш,що все заради чього ти жив літом і весною,во все, що ти вірив пішло з ними!

Дівчина йшла коридарома школи, поринувши у читання книг, і раптом її збив хлопець. -вибач, я випадково, - каже він, підбираючи книги з підлоги -нічого, моя вина -о, готоуєшся до зно, як бачу -та-а- - слідкуючи за останніми новинами, боюся одинадцятого класу. кожен рік щось нове!   - ось-ось. зовсім недавно потрібно було здавати лише 3 предмети, а тепер - 4, - обурено каже дівчина. - з наступного року обов'язковим предметом стане ійська мова,-відводячи очі, говорить хлопець. - добре, що хоч здаєш історію україни або на вибір. - ну, це так-так. я просто у захваті від тих людей, які  зно на 200 ів. - це так-так. ну, давай, я далі вчитись. успіхів! - тобі теж. і знову гори книг, і знову відпочинку як кіт наплакав, але вона не здавалась. і вже зовсім скоро, через рік, написала зно з української мови і літератури на 200 ів. 

за останні роки у структурі українського суспільства відбулися докорінні зміни. у нашій країні уявилися люди, яких прийнято називати бізнесменами. на щастя, період «дикого бізнесу» для нашої країни уже закінчився, тому все частіше ми замислюємось: яким повинен бути сучасний бізнесмен? які і)иси мають бути йому властиві?

мене дуже тішить той факт, що нашим сучасним бізнесменам є з кого брати приклад. адже українська історія знає не лише великих промислових магнатів, але й бізнесменів-меценатів, патріотів, які ревно піклувались про долю свого народу, своєї країни. безперечно, це були люди з багатим внутрішнім світом, щедрою душею. у своєму житті вони керувалися високими моральними принципами і громадянською свідомістю. ці справжні українські патріоти відзначалися шляхетними намірами і прагненням робити добро, невтомно працювати на благо своєї держави. гідними шхоплення є справи видатних українських меценатів — братів терещенків, василя симиренка.

приємно усвідомлювати, що традиції меценатства не занепали й у наш час. і сьогодні є такі ж чудові люди. серед них— петро яцик, який зробив значні пожертвування у фонд видання «енциклопедії українознавства». саме ця людина запропонувала щороку проводити в україні конкурс знавців української мови.

варто згадати також омеляна й тетяну антоновичів, які заснували доброчинну фундацію, що присуджує почесні премії в галузях україністики як у нашій країні, так і за кордоном. вони є постійними інвесторами українознавчих дослідницьких програм.

звичайно, не всі українські бізнесмени можуть зараз виділити значні кошти на розвиток науки, культури, освіти. але кожному українському бізнесменові повинні бути притаманні такі риси, як порядність працьовитість, надійність