Твір - опис "благоустрій шкільної території "зарание .

мені подобається вчитися у нашій школі. вчителі добрі та уважні, хоча й суворі. тому на уроках доводиться сидіти тихо-тихо. через це дуже втомлюєшся.. інша справа — перерва. тільки-но пролунає дзвоник — швиденько до їдальні. хутко поїв — бігцем у коридор. шкода, звісно, витрачати час на їжу, але потрібно ж набратися енергії. перерви у нас великі, 10—15 хвилин. угадайте, скільки разів я встигаю пробігтися коридором? десять-п'ятнадцять. це нічого, але іноді як зіштовхнешся з ким-небудь. хтось навіть радий, що можна трохи побитися. проте у старшокласників я намагаюсь не врізатися. можуть боляче вдарити. у вчителів, звісно, теж. можуть покарати — змусять стояти. а це так нудно, особливо якщо перед цим сидиш 45 хвилин на уроці. ось і доводиться маневрувати. так цікавіше, ніж просто бігти як дурень світ за очі. а якщо серйозно, то у нашій чудовій школі немає нормального спортзала, де б можна було «розрядитися», пограти у що-небудь. і взагалі, як на мене, мало уроків фізкультури. я б із задоволенням ходив на урок фізкультури щодня. ні, двічі на день. ні, через кожні два уроки щодня. це було б чудово!

Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з (імя), якого всі друзі називають (імя). мама кілька разів спробувала поправити нас: «чому (імя)? хоча б (імя)». але залишалося звичне: «(імя)». ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах:   (імя)  на рік старший від мене. ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. правда, так було раніше. зараз усі погодилися з цією дружбою. (імя)   — відмінний друг, у нас спільні захоплення, нам подобаються однакові фільми, особливо мультики, але ми зовсім різні. я до дівчаток ставлюся, як і до хлопчиків, а він закоханий у сусідку галю. мені це незрозуміло, але я намагаюся робити вигляд, що все нормально. ще: диня абсолютно не любить читати і взагалі вчитися. коли підходить час робити уроки, він може заплакати. для нього що ійська, що російська, що українська — усі мови, як іноземні. а взагалі він допитливий хлопець, і з задоволенням слухає мої перекази прочитаних книг. ми обоє захоплюємося різними хімічними дослі, найчастіше потай від дорослих. одного разу під час такого досліду щось вибухнуло в руках у дині. йому дуже обпекло обличчя, довелося викликати «швидку». у лікарні довго допитувалися: «як це сталося? » і мій друг твердо відповідав: «упав ненавмисно в багаття». його дід жахливо злився: «дивися, просто як на допиті». але диня стояв на своєму. спочатку обличчя страшенно нагадувало печене яблуко, і це його дуже тривожило. але все закінчилося благополучно: обличчя стало гладеньким і навіть кращим, ніж було. а головне — диня зумів довести, що він чудовий друг. адже хто знає, як би все обернулося, коли б він видав мене і нашу справу. 

Н.в двісті тридцять чотири                               двадцять чотири р.в двохсот тридцяти чотирьох                       двадцяти чотирьох       д.в  двомстам тридцятьом чотирьом               двадцяти чотирьом з.в   як н.в або р.в                                               як н.в або   р.в    ор.  двомастами тридцятьма чотирма             двадцятьма чотирма м.в на двохстах тридцятьох чотирьох             на двадцяти чотирьох