Своє, рідне - своєрідне твір (півтора сторінки листок)

у людей багато вад і недоліків, зрештою, жоден з нас не позбавлений власних. ніхто, як то кажуть, не святий. але є одна людська вада, яку я не можу спокійно переносити, яка викликає у мене гнів, огиду, презирство до цієї людини і ще безліч емоцій. недолік це — брехня.мені досі незрозуміло,
що спонукає людей брехати. особливо коли мова йде про близьких, колег, коханих. навіть якщо ти зробив помилку, якщо зазнав поразки, хіба тобі не пробачать, якщо ти все поясниш щиро-зрештою, близькі люди майже завжди прощають один одного. і будь-яку слабкість, невміння, випадковий необачний крок
можна пробачити, а брехня — майже ніколи. антон чехов писав, що брехня їсть душу так само, як іржа їсть залізо. цей точний образ завжди згадується мені, коли я стикаюся з брехнею. але вона їсть не тільки душу брехуна, вона, немов кислота, роз'їдає довіру, знищує відносини. а скільки існує людей, які
більше не довіряють іншим, тому що одного разу їх зрадив близький — збрехав! тобто брехун знищує не тільки власні стосунки, а й свою жертву: він вбиває віру в людей, вміння відкриватися новим знайомствам і перспективам, оптимізм, любов до життя, нарешті.в якому разі я не кажу, що треба говорити
все всім, що треба висловлювати кожну нісенітницю, що спадає на думку, немає, але тактовність і дипломатія не передбачають брехні. тактовність — коли тобі не сподобався малюнок або вірш одного, і ти кажеш йому: «це не найкраща твоя робота, я бачу в ній кілька недоліків, я вірю, що ти вмієш краще»,
— приносить віру в себе, спрагу змінюватися і розвиватися, бажання досягати вершин. а брехня в очі похвалити, а потім за спиною наговорити казна-чого, — брехня вбиває і знищує.правда гірка, люблять говорити люди, що схильні брехати або приховувати «правда така ж гірка, як і солодка», — завжди
повторює мій батько, який для мене є незаперечним авторитетом, і я надзвичайно поважаю його, в тому числі і за його правдивість. саме він навчив мене не брехати. перш за все, власним прикладом, а це головне. а по-друге, завдяки розумінню, що мене приймуть з усіма моїми слабкостями, помилками,
недоліками. і ця любов, без умовностей (мене будуть любити, яким би я не був) не має нічого спільного ні з вседозволеністю, ні з «» дитини. батько досить строгий, але його претензії завжди стримані, обґрунтовані і справедливі, а похвала цінна для мене. моя довіра близьких, їх підтримка, яку я
відчуваю навіть коли помиляюся, робить мене сильнішими, дає можливість розвиватися - я так хочу виправдати їхню довіру до мене і їх надії! у піноккіо, італійського буратіно з відомої казки, відростав ніс кожен раз, коли він брехав. ось це був би відмінний критерій і показник, якби так було і в
житті. на жаль, так буває тільки в казках, і нещирі люди завойовують довіру інших, живуть з репутацією чесної людини, хоча зовсім не заслуговують на неї. я твердо тримаюся своїх переконань, але нікого не прагну змінити або провчити. помста — негідна справа. нехай брехня деяких людей залишиться на їх
совісті. "вільним є тільки той, хто може не брехати», — сказав французький письменник альбер камю. я сподіваюся, що коли-небудь всі люди зрозуміють, що свобода від брехні — найвища цінність.

Физкультура является одной из главных составляющих здорового образа жизни. Недостаток движений ослабляет организм, и именно физическая нагрузка поддерживать в работо состоянии сердечно-сосудистую и костно-мышечную систему.

Она особенно полезна детям потому что они развеваются.

Во время занятий физкультурой организм потребляет гораздо больше кислорода, чем в спокойном состоянии. Это благоприятно сказывается на работе всех органов.

Физические упражнения укрепляют костно-мышечную систему.

А также физкультура полезна детям, ведь часто они сидят на урок и на переменах, поэтому им нужно больше движения.

Объяснение:

Дуже швидка зміна клімату спричиняє біль і страждання нашій планеті. А хто в цьому винен? Так, діяльність людини, її примхи.

Зміна погоди торкнулася кожну частину нашої землі. Там, де повинно бути холодно, тепліше ніж там де повинно бути спекотно. Це спричиняє велику смертність різних видів тварин, згорання лісів та всихання річок. Але діяльність людини й на цьому не закінчується: велика кількість будинків, доріг збудовані біля річок та озер, які, нажаль, скриті від очей асфальтною дорогою.

Це сталося й з нашою річкою Либідь. Стародавня річка про яку ходять легенди зараз тече під нашими ногами. Брудна, засмучена й нещасна. Таких як вона мільйони, але в пам'яті вони залишаються могутніми руслами без яких людина не змогла жити.

Бережіть природу: річки, озера, ліси. Без них - ми станемо на крок ближче до смерті.