Твір на тему "чи є відмінність між людським життям і існуванням"

людське ж воно складне та багатогранне. що таке життя, для чого воно, чим людина по суті видрізняєтьсявідрізняється від життя інших істот, що таке життя і що таке існування? в чому різниця і чи є вона?

мабуть, час від часу кожна людина задумується над цими питаннями. а чи є на них відповіть? на мій погляд - немає. для кожного вона своя, суб"єктивна, і не у кожного вона є взагалі.

життя та і для того щоб зрозуміти різницю, потрібно з"ясувати що таке насампедед життя.

як говорить нам наукова література, життя - це динамічний стан організму, який полягає в неперервності процесів обміну матерією та енергією із зовнішнім середовищем; форма існування матерії, здатна випадково (за своїм бажанням) впливати на матерію і адаптуватися. чим це відрізняється від існування в контексті життя людини? мабуть, нічим. людина, яке живе - обов"язково існує, людина, яка існує - з біологічної та філософської точки зору - живе.

але чи завжди ми маємо на увазі одне і теж, говорячи чі слова? звичайно ні. у нашому розумінні життя - це існування, сповнене подій, емоцій, надій. людина, яке живе повним життям, чогось прагне, має мрію, амбіції, вона діє. діє для покращення життя, свого чи інших,    для здійснення мрій. вона закохується, вона заводить нові знайомства, дружить, товаришує.

але часто трапляється так, що людина втрачає все, втрачає головне - надію. тоді для неї завдання кожного наступного дня - просто прожити, аби день скоріше закінчився. або ж просто діяти "на автоматі"

тож на мій погляд, життя - більш вузька форма існування. різниця є, але вона лише в тому, що ми в кладаємо в ці слова. якщо відштовхуватися від визначення - в контексті людського різниці немає.

звичайно є! житя сповнене пригод і несподіванок. в ньому є друзі та родна. ти живеш, коли ти щасливий: у тебе є кохана людина, ти займаєш активну громадську позицію, займаєшся улюбленою справою. і при цьому ти не забуваєш про себе. тобто тобі вистарчає часу на доглад за собою свій розвиток, і на інше, що має для тебе хоч якесь а і це коли ти робиш те що тобі говорять, ти розумієш, що це тобі не цікаво воно тобі не подобається ти цього не хочеш, але ти це робиш, бо ти а твоє життя проходить на одному диханні. воно є однотонним і не має жодних а в ньому не має ні сім'ї, ні друзі, ні хоббі

1. розцвітають  чорнобривці, посаджені маминими руками.                                    2. ще  спить земля,  засипана снігами.                                                          3.каштани нагадують свічки, розбуджені  весною.                                                4.земля ,  засипана весняними квітами ,нагадувала килим.                  5.пожовтіле листя падало на землю , вже починалася осінь.                                    6.гарно блищало нічне небо, засіяне зорями.                                                      7.безмежний степ, укритий снігом, спав у колисці зими.                              8.овіяна холодними вітрами й скрипучим снігом  зима увійшла в міста і   села.        вибачте  , тільки 8  !                                                                                                                                                    

на полотні зображено один з перших днів зими. вона тільки почалася, дощі припинилися і поступилися місцем снігу. двоє дітей вийшли на вулицю, і на їхніх обличчях помітна радість і захват від того, що, нарешті, пішов сніг і накрив все навколо своїм білим покривалом. вони стоять на ґанку і з захопленням дивляться на перший сніг. тепер їх чекають зимові веселощі: катання на санках, лижах і ковзанах, ліплення сніжок та сніговика.

дівчинка так поспішала помилуватися на снігопад, що вискочила в тонкому платтячку, накинувши поверх нього лише шаль. її молодший брат одягнувся тепліше — він стоїть в пальто і зимовій шапці. обличчя дівчинки звернуто вгору, вона посміхається, насолоджуючись змінами у природі. а хлопчик дивиться на те, як сніг вкриває все довкола, зосереджено розмірковуючи над тим, яку з зимових забав обере в першу чергу.

але ці двоє не єдині, хто вийшов привітати перший сніг. сусідський хлопчик теж вибіг на вулицю порадіти снігопаду.

сильного морозу поки немає. це видно по тому, що в невеликій калюжі сніг тане, створюючи на білосніжному килимі чорну пляму.

перехід осені в зиму зображений через використання світлого фону і теплих тонів. старі будинки й брудні вулиці швидко стають білими та ошатними. дивлячись на цю картину, відразу згадуєш ту радість і підйом, які відчуваєш, коли перший сніг йде за твоїм вікном. сюжет її зрозумілий кожному, адже така проста радість, як перший сніг, доступна кожній людині.

митець ніби проводить паралель між дитячою простотою і чистим білим снігом, адже вони ще не розучилися радіти таким речам, як сніжинки, що повільно з неба.