Протокол до школи на будь яку ласка іть дуже потрі

Пропоную скласти такий протокол:                                 протокол засідання шкільного активу запорізької гімназії no 541 no 2  від 12.01.17 присутні: 18 членів шкільного активу, педагог-організатор. голова засідання - петренко ф. к. секретар - яремчук г. в.         порядок денний: про роботу членів активу у ii семестрі (доповідач жученко о. про підготовку до свят "святий валентин" та"королева весни"  (доповідач чумак а.       слухали: президента школи заплюйсвічку о. о. , яка відзначила позитивні стторони роботи членів ативу протягом 1 семестру. подякувла найбільш активним членам активу. доповіла про великий обсяг роботи, очікуваний  у ii семестрі.       виступили: федоров п. с., який запропонував ввести день самоврядування. петров п. р., який запропонував створити шкільне радіо.       ухвалили: підтримати пропозицію щодо створення шкільного радіо. доручити членам активу зайнятися організацією дня самоврядування. голова засідання                (підпис)                                      петренко ф. к. секретар                              (підпис)                                      яремчук г. в.

Объяснение:

Нещодавно у лузі діти знайшли лелеченя.

Воно було зовсім кволе і безпомічне. У лелеченяти було перебите крильце. Пташеня з надією чекало на порятунок. Діти вирішили до лелеченяті. Віднесли його до медпункту села. Потім ще довго доглядали за лелеченям, приносили їжу. Раділи, що птах іде на поправку. А коли лелеченя зовсім одужало, відпустили його на волю.

Ось так діти вилікували лелеченя.

Я хочу розповісти цікаву історію про лелеченя.

На комині самотнього булинку поселилася сім'я лелек. Через деякий час вилупилось не одне лелеченя. Одного дня найменше серед них випало із гнізда і поранило крильце. В цей час поряд проходили школярі. Вирішили до лелеченяті. Місцевий лікар оглянув пташення. Вдома діти старанно годували вихованця. Все їм хотілося побалакати з лелеченям. Так минав час. Крило зажило на лелеченяті.

Діти раділи, що лелеченя одужало і відпустили його на волю.

Коли я поверталася зі школи то зустріла подругу, вона була заплакана. я запитала: "що з тобою, марійко? " вона розповіла мені, що по дорозі зі школи в неї загубився телефон вона всюди шукала, але незнайшла, питала чи мені незустрічався. я сказала, що, ні. і вона заплакана пішла додому. я теж пішла в сторону дому. я всю ніч думала про марійку, а вранці як завжди пішла до школи. ключ від класу знаходиться в мене і тому я приходжу раніше за всіх. зайшовши в клас на підлозі я побачила телефон, підняла його, а це марійчин. от вона зрадіє подумала я. це була несподівана знахідка для всіх, а особливо для марійки.