в українській літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко, плутаються ненаголошений [е] з [и], [и] з [е], написання яких створює складність; [о] з [у] плутають лише перед складом з наголошеним [у] або [і].
ненаголошені [е], [и] та [о], що перевіряються наголосом у складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом голубка, бо голуб; розумний, бо розум; великий, бо велич; непримиренний, бо мир.
ненаголошені [е], [и] та [о],що не перевіряються наголосом пишемо е, якщо при змінюванні слова неякісний звук випадає або чергується з і в закритому складі вітер – вітру, камені – камінь, але в кількох дієслівних коренях випадає и: згинати – зігну, починати – почну, проривати – прорву. пишемо е в кореневих буквосполученнях -ере-, -еле- берег, стерегти, пелена. пелехатий, але на межі кореня і суфікса можливе буквосполучення -ери-, -ели-: вели-чезний пишемо и в кореневих буквосполученнях -ри-, -ли- у словах: бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, тривати, тривога, глитати пишемо о, якщо при змінюванні в наступному складі немає наголошеного у чи і поріг – порога, кожух – кожушина.
у деяких словах (переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не перевіряється: левада, бензин, бетон, кишеня, пиріг. у таких випадках краще користуватися орфографічним словником.
Жуков219
05.02.2022
Перший сніг пішов ще наприкінці осіни. мені вже тоді було зрозуміло, що прийшла зима. не потрібно було дивитися на календар, щоб зрозуміти - холоди прийшли надовго й всерйоз. я живу в глибинці росії, мені не звикати до довгих зим і заметілей. може бути, тому я так люблю цю пору року, тому що по-іншому не виходить. сніжні урагани, небезпечні холоди, довгі темні ночі - всім цим наповнена зима на далекій півночімоє життя не така барвиста, як у моїх однолітків з великих міст, наприклад, у москві або саратові, але мені подобається. я ніколи не скаржився матері. я ніколи не просив поміняти місце проживання, тому що в кожному моменті є щось особливе, щось бажаюче запам'ятатися надовго. я пам'ятаю кожну свою зиму. просто тому що їх було всього 12. пам'ятаю, як перший раз ковзався, як перший раз узимку побачив бурого ведмедя, як перший раз зліпив снеговика й потім його поламав. я пам'ятаю деякі миті дуже чітко, тому що вони були теперішні, запам'ятаю й цю зиму я хочу, щоб вона стала так же особливої, як і інші, щоб була поблажлива до жителів нашого селища й не сильно морозила тих, хто відправляється в далеку дорогу. люблю зиму,
Galkin Vladimirovich729
05.02.2022
Природа піклується про своих молодших братів.зимою у зайців біле й пухнасте хутро,щоб вони не мерзли і могли ховатися від звірів,які на них полюють,під білим снігом.навесні зайці свою шубу.цілими жмутками спадає з них зимова шерсть,а на зміну приходить літнє вбрання,тобто шерсть виростає рідша і набагато коротша.линяють зайці в березні-квітні-залежно від того,в яких кліматичніх умовах вони живуть.хутро вних в цей час сіреньке,вони також менш помітні серед сірих гілочок,вони зливаються з навколишнім середовищем і мають також якиїсь захист від хижого звіря. ось так мати-природа піклується про наших молодших браті! .
в українській літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко, плутаються ненаголошений [е] з [и], [и] з [е], написання яких створює складність; [о] з [у] плутають лише перед складом з наголошеним [у] або [і].
ненаголошені [е], [и] та [о], що перевіряються наголосом у складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом голубка, бо голуб; розумний, бо розум; великий, бо велич; непримиренний, бо мир.у деяких словах (переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не перевіряється: левада, бензин, бетон, кишеня, пиріг. у таких випадках краще користуватися орфографічним словником.