о краю мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми буликілометрів зо три ліс тягся, густий і незайманий минали роки, віки, тисячоліття; сонце росло, росло, падало і тихо спускалось додолу радість життя, сум, кохання- все це здавалося йому зараз незнайомим і нагорі, і у кімнаті- всюди було темно
espectr-m
03.05.2023
Треба чистоти зуби вранці та ввечері. кожна людина повинна гідно виглядати як вдома , так і на роботі. ласково та ніжно зігріває нас веснянє сонячко. високо , красиво внебі повертаються птахи в україну. бурхливо, гучно морськи хвилі доходили до самого берега.
unalone5593
03.05.2023
Розширити знання учнів про великодні свята, їх символи та великодні привітання; поглиблювати знання з писанкарства; розвивати інтерес до читання символічних знаків; вчити закодовувати власні побажання у графічних знаках; розвивати фантазію, уяву, творчість; виховувати прагнення підтримувати традиції рідного народу. обладнання: повітряні кульки, пофарбовані яйця, писанки, паска, оздоблювальний матеріал, макет української селянської хати, два образи, вишиті рушники, українські костюми, костюми марії магдалини, імператора.
mashuska
03.05.2023
Взаємини людини з навколишніми проходять тривалий і складний шлях розвитку. насамперед вони залежать від життєвого досвіду й тому обмежені віковими можливостями сприйняття й розуміння себе й один одного. тому, природно, у дошкільників і молодших школярів дитячі взаємини.згодом вони змінюються й стають усе більше схожими на відносини дорослих людей.період ранньої юності, до якого ставиться час навчання в старших класах школи, займає проміжне положення між дитинством і дорослістю, тому й взаємини в цей час носять дитяче-дорослий характер, хоча елементи дорослості вже переважають над проявом дитячості.взаємини конкретної людини з навколишніми людьми залежать не тільки від його власної соціально-психологічної зрілості, але й від обставин або соціального - групи, до якої він належить, а також групи, у якій він перебуває в цей момент часу, - стану суспільства і його власного положення в даному суспільстві й серед оточуючих людей.у відносинах людини до навколишнім у першу чергу відбивається соціальна психологія референтних для нього груп. людина, як правило, формує й змінює свої психологічні установки залежно від того, які люди його оточують і як вони до нього ставляться.у періоди соціально-економічних і політико-ідеологічних криз людські стосунки звичайно загострюються, погіршуються в порівнянні з тим часом, коли суспільство є більш-менш стабільним.відносини людей друг до друга можуть проявлятися відкрито в практичних діях і видимих симпатіях або антипатіях, але можуть бути й схованими, причому не тільки від навколишніх, але й від самої людини. у першому випадку люди виражають своє відношення у висловленнях, жестах, міміці, пантоміміці. при схованих взаєминах - у зміні внутрішнього психологічного стану.всі люди будують свої взаємини по-різному: в одних домінує відкритість, тобто зовнішні компоненти відносин, в інших - навпроти, внутрішні, сховані. розвивати й удосконалювати людські взаємини можна саме в напрямку гармонізації внутрішніх і зовнішніх компонентів. людина повинна уміти поводитися так, щоб це відповідало його внутрішньому відношенню. але, зрозуміло, у рамках прийнятого етикету. для цього спочатку потрібно навчитися правильно оцінювати й контролювати внутрішні й зовнішні компоненти взаємин. як це найкраще зробити? необхідно частіше звертатися до аналізу своїх відносин, задавати собі питання: як особисто я ставлюся до даної людини. як я проявляю своє відношення до нього? відпові зовнішні прояви мого відношення до даної людини моїй внутрішній установці? чи є моє відношення до даної людини правильним, об'єктивним, безстороннім? і ряд інших. ці ж питання можна й потрібно задавати не тільки собі самому, але й близьким людям, які добре вас знають і в стані правильно оцінити ваше відношення.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть будь ласка 5 речень з однорідними членами виражиними прислівниками
о краю мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми буликілометрів зо три ліс тягся, густий і незайманий минали роки, віки, тисячоліття; сонце росло, росло, падало і тихо спускалось додолу радість життя, сум, кохання- все це здавалося йому зараз незнайомим і нагорі, і у кімнаті- всюди було темно