Оповідання про подію яка трапилась зі мною чи з моїм другом

 

веселка 

      теплим вересневим днем ми з друзями йшли до лісу . сонечко гаряче припікало . блакитне небо було чисте і прозоре .жовто-багряне листя весело шелестіло від подиху вітру . сонячні промінчики падали на листя , створюючи атмосферу свята .

      дощів вже довго не було , земля пересохла та потріскалася , а тому грибів ми не знайшли , хоч шукали дуже старанно і не помітили , як за лісом причаїлась небезпека .

        налетів страшний вихор , дерева захиталися і сліпучо-вогняна блискавка розпинала хмари .ми зовсім розгубилися , бо додому було далеко , а залишатися дуже небезпечно.

        вітер шаленів , дощ лив як з відра . здавалось , що осінній грозі не буде кінця.

          нарешті вітер вгамувався , дощ знесилився і перестав . ми промокли до нитки , але було радісно йти по розмоклій землі , хоч кошики були пустими .

          ось уже й закінчився ліс , але один із друзів запропонував повернутися і ще погуляти в лісовому хороводі , який створили дерева , сплітаючи гілки .ми схвалили його пропозицію і все далі й далі входили в гущавину лісу.

          небо знову стало чистим і прозорим та ось за деревами ми помітили різнокольорову смужку , яка виблискувала на сонці своїми барвами .

            піднявши голови в небо всі побачили веселку , але були дуже здивовані . адже ця різно-кольорова смужка була дуже низько над землею і здавалось , якщо піднімеш руки вверх , то торкнешся цього різно-барвного дива !  

            веселка так вигравала кольорами , що засліплювала очі . незабаром вона зникла. але   спогади про цю ні з чим незрівняну красу назавжди залишилась в нашій пам"яті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Успішність - одна з найбільш бажаних і проголошуваних цінностей у будь-якому суспільстві. Успішним завжди вважається той, кого інші прагнуть брати за взірець, щоб досягти того ж, що й він, - чи так само навчатися; чи купити такий самий одеколон; чи так само хвацько, не зважаючи на правила, кермувати машиною. А от критерії, за якими суспільство оцінює успішність, не тільки різні в різних країнах, а й залежать від конкретних історичних, культурних та економічних умов, у яких перебуває суспільство на певний момент.

Одного разу прислівник розачарувався у собі.

- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.

І вирішив він піти з країни Мови.

Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.

Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щаслив