Дібрати 5-6 фразеологічних зворотів із займенниками.

ахилесова пята

замолвить словечко

первая ласточка

сгущать краски 

расставить точки над i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

собі на умі, дати собі раду, само собою зрозуміло, сам собі пан, показати себе, відчути на собі, себе не пам'ятати, бути не в собі, сам не при собі, сушити собі голову, та й ні гадки собі, ціну собі знати, шукати себе, набивати собі ціну.

Зрада - один з найяскравіших показників кризи у стосунках.зрада неминуче тягне за собою проблеми. до або після факту. причина - у відчутті провини перед «скривдженою» стороною. і ми починаємо вигадувати собі виправдання. а іноді потрапляємо в ситуацію, коли вигадуємо виправдання тому, хто нас зрадив.до регулярних візитів наліво найбільш схильні ті люди, які невпевнені в собі та в своїй значущості для оточуючих. вони пояснюють свої пригоди на стороні перенасиченістю сімейним життям, бажанням різноманітності або прагненням до чогось нового.багато психологів вважають, що стадія зрад — це нормальний етап розвитку будь-яких міцних відносин.зазвичай для жінок зрада починається вже з почуттів. для чоловіків — безпосередньо з відомих дій. взагалі, цікаво саме ставлення до зради. чоловіки в цьому питанні відносяться до себе більш ніж поблажливо, виправдовуючи свої дії всілякими вагомими аргументами.з жінками ж все йде абсолютно інакше. жінок частіше мучать совість і почуття провини, бажання покаятися перед партнером про свій «гріх». багато психологів вважають, що стадія зрад — це нормальний етап розвитку будь-яких міцних відносин. і якщо двоє достатньо зрілі люди, вони з мудрістю переживуть цей етап, а їх союз не розвалиться. 

Пісня іде поруч з людиною все життя. з піснею працюють, відпочивають, проводжають в армію… з нею ми нерозривно пов’язані від народження і до самої смерті. кажуть, що пісні складає сам народ, та створюють їх і його талановиті сини та доньки. пісня! в ній найповніше виявилась душа народу. народна пісня! кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість. у давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки. сьогодні, в час національного піднесення, відроджуються традиції, відроджується і народна пісня. з піснею народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей. доля багатьох пісень подібна до долі нашого народу. багато з них переслідувалися, їх забороняли. але ж ті пісні жили, плекали в серцях людей невмирущу надію на духовне відродження. так було, наприклад, з гімном п. чубинського «ще не вмерла україна». влада суворо забороняла цей гімн, але вбити його не змогла. сьогодні гімн «ще не вмерла україна» став державним гімном незалежної україни. багато пісень присвятив народ різним святам: колядки та щедрівки, веснянки та петрівки. у них люди оспівують прихід весни, радість оновлення життя чи щасливий кінець жнив і збору урожаю, висловлюють думки про краще життя, про веселу працю, сподівання на сил природи. народ не забув і своїх найменших слухачів — діток. усім нам у ранньому дитинстві мами, бабусі співали лагідні, спокійні і дуже цікаві колискові пісні. коли маля чує голос найріднішої у світі людини — мами, воно заспокоюється, солодко позіхає і засинає