Чи подобається тобі весна? чому? напиши про це текст-міркування (5-7 речень мені дуже подобається весна. чому? а тому, що вже закінчилася холодна та люта зима. надворі вже ростуть перші весняні квіти, підсніжники та первоцвіти. ще мені подобається весна тому, що я можу легко одягатися, коли виходжу гуляти на свіже весняне повітря. вже тануть останні сніги, на річці тріскається лід, на деревах ростуть смарагдові бруньки, а іній десь зник. ну а дуже скоро, через три місяці знову наступить яскраве, жарке та сонячне літо. ось чому мені так подобається весна.

чи подобається мені весна? звичайно. я вважаю, що весна є найкаращою порою року. адже у цей час природа прокидається, "відкриває ", розпускає квіточки. все нагрівається, люди теплий одяг. все змінюється. не тільки зовні, але й всередині. всі стають добрими та чуйними. атмосфера холоду перестає гнітити. також, я радію тому, що незабаром прийде літо, з ним найдовші канікули. отже, весна є чарівним світом див, в якому можна відчути аромати добра радості та щастя.

Відповідь:

У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом.

Моя кімната затишна, привітна, світла.

Пояснення:

Відповідь:

Тургенєвський герой, навпаки, зупиняється перед ним. Але, виявивши, що подати жебракові нічого, так як кишені його, як на зло, виявляються порожніми, він подає жебракові руку. Цей його жест показує рівність людей, незважаючи на їх стан і положення в суспільстві.

Це і є головною ідеєю вірша. Рівність підкреслює автор і жестом рукостискання між ним і старим і тим, що у обох з них в цей момент було порожньо в кишенях. Ця, здавалося б випадковість, має у творі певний сенс. Саме на цей момент обидва чоловіки були рівні.

Сам герой збентежений тим, що він не може надати ніякої до стояв перед ним старому. Він називає жебрака братом. Той відповідає йому тим же, називаючи це теж милостинею. Він сприймає ситуацію як належне. В його словах не таїться прихованого розчарування. І не дивно. Адже, напевно, нерідко доводилося чути відмови йому у до Але і жесту героя він також не здивований.

Це говорить про те, що старий хоч і бідний, і обділений, але він людина. Людина така ж, як і всі, зі своїми почуттями, думками та зі своїм життям. Це ще раз підкреслює рівність між людьми на духовному рівні, без урахування умов того, як вони живуть: в багатстві, чи в бідності. І, на місці цього жебрака може виявитися практично кожен.

Пояснення:

Вибач, якщо багато