Чому вишиванку називають оберегом? напиши про це текст

 

            вишиванка - це давнє мистецтво українського народу. вишиванку назівають оберегом, бо є повір*я, що вишиванки дарують на добро, на хороше життя, вона буде оберігати людину.

          а ще візерунки на вишиванці називають чарівними, бо в далекі часи людям не раз робилося страшно серед диких пралісів, і тоді вони придумували різні чарівні знаки, щоб одганяти русалок, не підпускати до себе хвороби, а любе сонечко закликати.

вышивка оберегала девичий стан, прятала девичье тело от посторонних глаз, похотливых мыслей и сглаза.

люди верят что узоры вышитые на них оберегают дом от нечистой силы

Де поділася весна?   диво дивне, дивина —  де поділася весна?   ми гуртом її шукали  і до сонечка гукали:   «подивись-но з висоти,  де нам весноньку знайти? »  каже сонце: «ось вона!   спить у пролісках весна.  по снігах вона блукала,  от у лісі й задрімала.  а тепер я залюбки  до весни зроблю стежки! »  враз з'явилися струмочки,  задзвеніли як дзвіночки  по долинах, по ярах  і весні вказали шлях. 

Умоєму віці слід мати взірець для наслідування. це своєрідний компас, за яким можна спрямовувати свій життєвий шлях, здійснювати свій життєвий вибір. я багато думав над цим, і нарешті знайшов ту людину, яку хотів би наслідувати.  григорій савич сковорода був не просто видатним науковцем, письменником, релігійним діячем. кілька деся­тиліть xviii століття я б хотів назвати “добою григорія сковороди”.  до творів григорія савича належать численні байки, філософські роботи, підручники з етики тощо. але най­головнішим, на мій погляд, твором цієї людини було, власне, її життя.з молодості й до останніх днів сково­роду цікавила проблема щастя. сам він формулював це питання приблизно так: як окрема людина може досягти свого власного щастя? сковорода шукав вирішення цієї проблеми в царині моралі і релігії. мені дуже подобаєть­ся те, що філософ шукав відповіді не в книжках і не поринаючи в безодню роздумів. його життєвий шлях був сповнений зустрічей з людьми. сковорода аж ніяк не вважав себе розумнішим за інших, і тому радо вступав у суперечки. згадаємо: “у суперечці народжується істи­на”. саме за це він отримав прізвисько “український сократ”.григорій савич, вже будучи досвідченим ученим, чима­ло подорожував україною і країнами західної європи. усюди він умів знайти ті знання, яких, як йому здавалося, у нього замало. у мене викликає захоплення це вміння вчитися, вміння дивуватися світові. сковорода бачив у людях притаманні їм вади, але завжди вважав людину створінням, гідним божого задуму. нинішній світ зробився дещо старшим.