Іть будь ласка! накреслити схему і зробити розбір речення. юля дивилася на сонце і розуміла, що воно знає найбільше за усіх у світі, бо йому геть усе-усе видно, бо воно було на самісінькім вершечку неба.

Аля грюкнула кімнатними дверима й притулила долоні до гарячих щік: -ой,як соромно! як негарно вийшло! ще місяць тому вона надумала вишити рушничка для бабусі,до її дня народження.і нитки підібрала,і рушничок білий знайшла,і навіть перший хрестик зробила.а потім їй перехотілося вишивати. вона відклала роботу й подумала що завтра дошиє,назавтра часу в неї не було а згодом вонай забула про вишивку.їй здалось що рушничок давно уже стоїть вишитим. настало день народження бабусі,всі її красиво привітали а аля подарувала подарунок,коли бабуся відкрила подарунок побачила рушничок з одним хрестиком і вона запитала: -що це? -.. вишитий вимовила аля а тато глянув на аля й промовив -ех   ! тоді аля в тікла у свою кімнату -ох,як це не красиво вийшло! подроху дівчинка заспокоїналя.і думала що її потім покличуть до столу,вона чекала-чекала та все марно! і раптом аля сказала: -тови такі -тобі я сплету вам цілісіньких сто хрестикі! -егеж цілих сто першої миті аля зраділа що хтось за нею прийшов но той голов був несхочий на маминий,татовий,дідусевий,бабусевий і на знайомих людей їй і вона запитала:   -хто тут? ? та ні хто   не відповів

Вряде басен г. сковорода, метко пользуясь средствами аллегории, представителей привилегированных сословий, что паразитический образ жизни может их к печальному концу. так, например, чиж попал в плен, соблазнившись «сладкой пищей да красной клеткой» («чиж и черноголовый щегол»). щука «напала на сладкую ядь», проглотила вместе с ней и «удку, увязшую во внутренностях» (« щука и рак»). в других баснях поэт клеймит «славолюбие» («сова и дрозд»). в большинстве своем басни г. сковороды, их демократической направленности, гражданским мотивам, – безусловно, явление, оригинальное и своеобразное в этого жанра в древней украинской . и не случайно и.  франко   высоко оценил басни украинского мыслителя, отмечая в частности, что они «написаны хорошей, даже грациозной прозой».сковорода много сделал для нас.он и философ и писатель.каждая из баснь сковороды актуальна  волю как первооснову счастья г. сковорода идеализировал не только в творчестве, но и в жизни. избегая какой-либо зависимости от общества, места и обстоятельств, которые могли бы поработить его свободу, он в обществе пса ходил от села до села, не имея с собой ни добра, кроме нескольких книг. он завещал на надгробии написать: «мир ловил меня, но не поймал».