За що ми любимо весну? 5-7 ! надо у меня послезавтра дпа а здавать

за то, что просыпается вся природа. за пение птиц,  за тёплое яркое солнце. за грозу в начале мая, за почки на деревьях. за хорошее

ответ:

то́рба, и, ж. вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима. взяла [мати] торбу, пішла селом, на вигоні сіла і в село вже не верталась (шевч., і, 1963, 230); андрій збирається йти на нічну зміну. бере торбу з їжею, шапку і виходить з хати (ю. янов., iv, 1959, 17); у торбі за плечима в нього лежали шматок оленячого м’яса та кілька сухарів (трубл., 1936, 44); * у порівн. діти все дивуються. «і де ви, бабо, видрали таких казок та приказок? » — «е, голуб’яточки! голова, як торба; що знайдеш, то й покладеш» (дн. чайка, тв., 1960, 27); // у знач. присл. то́рбу, розм. багато чогось. — чи ж треба, хлопці, випускати пана? їй-бо, він ще торбу лиха і мішок біди (стельмах, і, 1962, 629).

◊ ви́шептавсь, як рак у то́рбі див. ви́шептатися; іти́ (ходи́ти, піти́) з торба́ми (з то́рбою) — займатися жебранням; старцювати. ще змалку з матір’ю старою ходив з торбами цей козак, отак і виріс сиротою, у наймах (шевч., ii, 1963, 126); не ва́ртий [і] то́рби сі́чки (то́рби з сі́чкою) див. сі́чка; носи́тися (па́нькатися і т. і як з пи́саною то́рбою див. пи́саний; носи́тися, як ду́рень з пи́саною то́рбою див. носи́тися; по́вна то́рба див. по́вний; по́вну то́рбу розказа́ти див. розка́зувати; пуска́ти (пусти́ти) з то́рбою див. пуска́ти; розноси́тися, як ста́рець з пи́саною то́рбою див. розноси́тися2; то́рба ли́ха і мішо́к біди́ див. мішо́к; торби́ начепи́ти (почепи́ти) — дійти до жебрання. — он, казав гудзь, — швидко сахарню будуватимуть. — слухай, серце, гудзя, слухай, андрійку… якраз почепиш торби, та й мені доведеться… (коцюб., ii, 1955, 11).

объяснение:

самотність — це відчуття відокремленості, ізольованості від кого-небудь; це усвідомлення такого стану». я, чесно кажучи, не повністю погоджуюсь з цим тлумаченням і цим розумінням, адже вважаю, що можна почувати себе самотнім, навіть перебуваючи у величезній компанії людей. самотність — це почуття, скоріш за все, духовне, це стан, коли ти не маєш хоча б однієї спорідненої душі поруч, коли не маєш можливості розділити свої думки, переживання з тим, хто тебе цілком зрозуміє і підтримає. звичайно, не можна відкидати визначення, що пропонує нам тлумачний словник, бо, переїхавши в нову країну, вступивши в новий колектив, покинувши власну зону комфорту, ми дійсно відчуваємо себе одинокими, тому що не маємо поруч з собою добре знайомих людей, відтак, знаходимось у певній ізоляції від усього того реального, що нас оточує, адже не маємо можливості до цього реального наблизитися. але погодьтеся, нам самим частенько хочеться побути на самоті, відчути свободу мислення, свою незалежність від інших, отримати можливість звести все докупи, розібратися у собі. і тоді це страшне слово «самотність» здається вже й не таким страшним, а навпаки, воно несе в собі щось важливе, щось таке, що дозволяє нам залишатися собою і підтримувати свій власний душевний стан у нормі. та, на жаль, далеко не кожен може це усвідомити і правильно використати той час, який з’являється в нього на себе, коли він не залежить від своїх близьких, друзів, колег чи родичів, коли на певний момент припиняються усі, навіть найбажаніші зв’язки чи стосунки. деякі підлітки, зазвичай це стається саме з підлітками, потрапивши у цей період свого життя, у довгу депресію, з якої потім не можуть вийти без сторонньої , вони закриваються в собі, бояться показувати себе справжніх, втрачають мотивацію до спілкування, страшенно зляться і звинувачують у своїх бідах інших. тому оця неправильна оцінка поняття і може призвести навіть до так страшних бід. та знову ж таки, якщо ви все ж вважаєте, що самотності у вашому житті місця немає, і що її поява для вас — це цілковитий негатив, то запам’ятайте раз і назавжди: самотність — це пасивний стан. тобто, це результат вашого бездіяння. якщо суспільство не бачить вашого бажання співпрацювати з ним, здійснювати певну комунікацію, налагоджувати контакт, то, безперечно, самотність все ж завітає у ваше життя. тому варто завжди зважати на це і розуміти, що самотність — це те, що можна з легкістю змінити, головне — мати величезне бажання це зробити.

отже, у кінці хотілося б тільки наголосити на тому, що не варто боятися самотності. просто треба навчитися правильно тлумачити кожне слово, шукати в негативному позитив, адже тільки тоді ми зможемо підтримати бажану гармонію у своєму серці, у своїй душі.