1.від поданих прислівників утворити всі можливі форми вищого і найвищого ступенів порівняння. вузько, багато, дорого, погано, високо, низько, близько. 2.вкажіть речення з простим дієслівним присудком а)хай квітне земля! б)ми будемо писати твір в)скоро прийде літо

2.а)

1. вузіше,більш вузіше; більше,найбільше; дорожче,найдорожче; вище,найвище; низіше,більш низіше; ближче,найближче.

рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. рідна мова — найбільший скарб. існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. він ніби ллється струмочком і розважає душу. а іноземці, побувавши в україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. і це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.

як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів т. г. шевченка і лесі українки.

українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. у рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. у мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. а яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. а ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі. воно повертає тебе при будь-якому настрої до життя, до дії

«різдвяна пісня у прозі». що в житті людини найцінніше?

у «різдвяній пісні у прозі» ч. діккенса показаний старий жадібний чоловік. у нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — різдву. у скруджа є все. він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. гроші дуже потрібні усім. бідність та убогість дуже неприємні. у цьому творі чарльз дік-кенс показав, які потворні «бідність» і «темнота».

вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. ось така неприваблива бідність. ніхто не хоче бути нещасним. але скрудж нічим не кращий за цих потвор. він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. справжнє щастя скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. подарував родині боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. він став посміхатися й робити добро. від цього на душі в нього потеплішало, і різдво стало його улюбленим святом.

мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. добре, що скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.