Написати міні твір "себе судити набагато важче, ніж інших"або "серед людей також самотньо"за твором антуана де сент-екзюпері"маленький принц"

серед людей також самотньо 

 

людину може оточувати незліченна кількість людей. це і ті люди, що живуть з нею під одним дахом, і ті з якими вона вчиться або працює, ті, з якими людина контактує в той чи інший час. але навіть якщо поруч із людиною постійно знаходиться ця величезна кількість людей, в душі вона все одно може бути самотньою. адже не завжди люди, що оточують тебе, можуть зрозуміти твої почуття або усвідомити твій біль. не завжди люди, що оточують тебе, можуть поставити себе на твоє місце. у нашому сучасному світі більшість людей - егоїсти, які не хочуть навіть спробувати зрозуміти когось, окрім себе. вони думають більше про власне благополуччя, ніж про потреби своїх близьких. ось тому на землі так багато самотніх людей.

таким відчув себе і маленький принц з одноіменного роману антуана де сент-екзюпері. він дуже багато подорожував і бачив різних людей: короля, шанолюба, п'яницю, ділка, ліхтарника, . він зрозумів, що дорослі - досить дивні люди. але він їх не розумів, як і вони його. тобто йому було самотньо серед інших людей. він покидав планети розчарованим, не знайшовши пітримки та розуміння. 

 

серед людей теж буває самотньо. але лише пізнавши всю біль самотності, ти будеш по-справжньому дорожити тими, кого зумієш «приручити».

Рідна мова рідна мова, це просте словосполучення, яке таїть у собі глибокий зміст. мова для людини це засіб для спілкування, взаємодії з оточуючими. це інструмент завдяки якому людина може формулювати свої думки, виражати їх. саме завдяки мові ми можемо самовиражатися у спілкуванні. без неї не можливо створення книжок, запис отриманих знань то що. рідна мова для людини посідає особливе місце у житті.ще немовлям вона чує перші слова на ній, як губка вбирає у себе все нові і нові слова протягом свого розвитку, аж поки сама не каже перше слово. за першим йде  друге, за ним третє. потім починаються короткі речення. стаючи більш великими, діти вже не можуть помислити себе без рідної мови. частіше за все ця мова залишається з людиною назавжди. за все життя вона збагачує свій словниковий запас. постійно, користуючись нею. хоча буває й так, що людина вчить одну чи декілька інших мов. переїздить до іншої країни і живе там. постійно користуючись не рідною, а іноземною. але навіть в таких випадках в серці у людини залишається рідна мова. вона може розмовляти на іншій, але часом все одно думки її проходять на рідній. що ж таке рідна мова? мова, батьків та дідів? так але не завжди. мова країни де ти живеш? аналогічно. рідна мова, це та мова з якою ти виріс, до якої звик,яку, любиш і поважаєш. вона може бути одна рідною чи їх може бути декілька. адже якщо з дитинства ти знаєш дві три чи більше мов. якщо звик вільно на них спілкуватися, якщо тобі зручно і приємно розмовляти на них. вони усі стають рідними. саме тому на мою думку рідна мова це та що живе у твоїй душі. та чиїм носієм ти є та на якій зручно розмовляти, писати читати. та від звуків якої серце наповнюється радістю. при тому, кожна мова по своєму гарна, для когось кожна мова рідна, і необхідно це поважати. любов до своєї мови, на мій погляд, це як любов до рідного краю, домівки та батьків.

Бабусина муштра 1 мама каже, що мені пощастило, бо маю аж двох бабусь. бабуся галя – у селі, бабу- ся тетяна – у місті. частіш гостюю у бабусі галі. до неї їхати недале 4 пес, альтанка і навіть перекладина, на якій можна висіти вниз головою. – цього літа не матиму відпустки, – ска- зав тато. – море відпадає – куди відпадає? – поцікавилася я. – море може висохнути. це в бабусиного кота відпав кінчик хвоста, як він потрапив у капкан. 978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 4 19.09.2011 16: 33: 28 73 прокинулася, коли тато загортав мене в бабусину картату ковдру. – спи, – прошепотів він, – зараз я від- несу тебе в авто. – ні! – зірвалася я на рівні ноги. – не хочу їхати від бабусі! – марійко, ти ще приїдеш – пізніше, – заспокоювала мене мама. бабуся мовчала, схрестивши руки на гру- дях. вона ніби закам’яніла. і я злякалася: а раптом у бабусі перестане битися серце? тоді кинулася до неї – вона вхопила мене в обійми. – бабусю, я так тебе люблю! я ще при- їду! 978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 73 19.09.2011 16: 33: 35 74 – авжеж, приїдеш! хто ж іще, крім мене, влаштує тобі муштру? тато ховав очі, а мама вдала, що не по- чула. я дуже люблю їздити з татом і мамою в авті, але тієї ночі мені хотілося спати на бабусиному дивані. бабусі я приїхала аж через рік. 978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 74 19.09.2011 16: 33: 35 130 у такі хвилини дитина найбільше потребує поро- зуміння з вами, ваших (маминих чи татових) обіймів, ніжного шепотіння на вушко заспокійливих слів. шановні батьки, навчіться перемикати її увагу на щось позитив- не, приємне, прийнятне у цій ситуації. не нехтуйте такими випадками, а підтримайте дитину, іть їй розвіяти сум, відпочити, стабілізувати емоції, за- нуритись у стан спокою (хоча б тимчасово). обійміть маленького «їжачка», пригорніть, приго- лубте, прошепочіть лагідні слова, заколишіть, розка- жіть простеньку історію (звісно, не байку про нечемне дитинча) чи почитайте цікаву книжку. підіть до парку, погодуйте крихтами пташок, поспілкуйтесь, тобто створіть альтернативу негативним переживанням. і, можливо, такі світлі миті розрадять і вас, і вашу дитину, а спогади про них стануть внутрішнім дже- релом сили і наснаги у майбутньому, коли «дорослі» проблеми атакуватимуть з усіх боків.