Уявіть що ви спілкуєтеся з президентом україни. висловіть пропозиції, як можна поліпшити життя дітей у нашій країні. можна у формі діалога

Ніщо так не зігріє восени, як обійми рідної, коханої людини. Ніякі глінтвейни не в силі побороти силу тепла, що йде від рук, а точніше від серця, рідних.

А якщо поруч нікого немає, то найкращий б позбутися осінньої депресії – твоя внутрішня сила. Як себе налаштуєш на день – таким він і буде! Відкинь внутрішні переживання за до медитації. Тоді ти начебто поглинаєш всю енергію світу і при цьому пізнаєш своє я. Думки навколо розсіюються, ти на теплому узбережжі ніжишся під променями пекучого сонця, бармен приносить тобі кокосовий коктейль і йде геть – ти сам, навколо ні душі і трепетна мелодія грає на струнах літа. В той час відпочиває не тіло, а душа! Ти прокидаєшся – і осінь здається вже не такою похмурою. Жовте листя схоже на пісок на узбережжі, небо на коктейль, а люди на барменів, бо дарують усмішки та тепло, тепло душі.

НАХАБА1, и, ч. і ж. Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших. Ні рак, ні жаба, а просто п'яна нахаба! (Укр.. присл.., 1955, 211); Не в такому стані був Валентин Модестович, щоб дати цьому нахабі належну відсіч (Шовк., Інженери, 1956, 396); Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу [фельдшерицю] (Гончар, Тронка, 1963, 212).

НАХАБА2, и, ж., розм. Нещастя, біда, напасть. Частенько [люди] дурощі снують, А доснуються до нахаби, - Тоді вже лихо тчуть (Гл., Вибр., 1951, 124); - Чи вони [лікарі] подуріли, чи що, щоб в оцих здорових родючих кущах [винограду] добачати слабість?.. Це якась нахаба, ні що інше... (Коцюб., І, 1955, 212).