Диалог на любую тему ( 20-30 реплик ) и по больше

-мамо, що це? -запитав син, побачивши незвичайну для нього тарілку.

-це тарілка.-з легким сарказмом відповіла мама.

-так але вона..не така як всі інші

іби з казки? -доповнила мама.

-так. де ти її взяла? -спита син роздивляючись тарілку і шукаючи чи нема цінника,-ти її купила?

- ні, це ще від нашої бабусі лишилося, вона сама його розписувала. це петреківський розпис.

-але як можна так красиво його розмалювати, та ще й вручну?

-потрібно це любити і вкладувати душу, тоді все вийде.

-а ти так вмієш?

-так, вона й мене змалечку цього навчила.

-а звідки появивсяцей розпис?

хлопчик вернувся дуже швидко і приніс все, що потрібно.

-я розкажу тобі історію.село петриківка, в якому малювала майстриня, відоме всьому світові. реліктове село, в якому збереглися майже всі види декоративно-прикладної ф творчості. тут займалися усіма розпису, місцеві народні художники малювали олійними фарбами чудові народні картинки — такі можна побачити тільки у музеях та альбомах старовинного мистецтва.раніше такі картинки прикрашали кожну селянську хату.

-а чому ж зара такого не роблять?

-роблять, але тільки справжні майстри й такі речі досить дорогу, тепер це намалювати може й машина,хоча і не так красиво.ось, на нашому сервізітакож похожий малюнок.

-так дійсно він красивий, але не настільки.все таки те, що зроблено з душою, не замінить

Велика Вітчизняна війна ніколи не перестане хвилювати людей, терзая старі рани. Ми не хочемо війни, але ж її не хотіли й ті, хто загинув тоді, не думаючи про те, що не побачить більше ні сонця, ні дітей, ні свого будинку.

У нашій країні немає жодної родини, якої б не торкнулася війна. Моя сім'я не виняток. Мій прадід пройшов всю війну. Він воював за Батьківщину, за нас, за те, щоб всі ми жили в світі, за спокійну дорогу в школу, за моїх друзів і радість спілкування з близькими людьми. На жаль, мого прадіда давно немає в живих. У нашій родині рідко говорили про війну, напевно, дуже важкі були спогади про неї. Але я безмежно вдячна прадіду і всім захисникам нашої Батьківщини.

і їм за те, що вони не щадили свої життя, борючись з фашистами і жінкам, людям похилого віку та дітям, які стояли біля верстата і повторювали безсмертну фразу: «Все для фронту, все для Перемоги!». Дякуємо тим, хто, пройшовши через страшне випробування полоном, йшов звільняти захоплені міста і вам, що втрачаючи близьких, не здавалися, не опускали рук; за те, що в ваших очах горів, горить і горітиме вогонь, вогонь надії.

Ми, молоде покоління, повинні навчитися цінувати мирне життя, адже саме за неї билися на війні наші діди і прадіди. Вічний вогонь Перемоги не повинен згаснути в наших серцях!

Напевно так , вибирай!

Відповідь :

1.Минає літо й осінь вже бреде;

Там мати лишилася самітня синів на фронт покликала війна;

Знаю що весна буде рання;

2.Світило сонце та випаровувала земля;

Щастя не кінь прямої дороги не визнає;

Біжить за вітром пшениця немов табун лисиць;

3. Зрадів ліс бо почався дощ;

Бринять бджолині крила гудуть вулики у виноградних лозах;

Мені здається твої очі в мою душу світять з вишини;

4.Мудрі люди порадили все читай підряд;

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе;

Зрубав дерево посади два.