Виправте, де потрібно, помилки у поданих словосполученнях. пожилий чоловік; покладистий хлопець; порядні прибутки; посторонні люди; похожі між собою дівчата, почасова оплата, правдивий священик; може, я не правий; це рішення для нас цілком приємливе; примірний комплекс вправ; як примірний християнин; пристальний погляд; будинок пристарілих; присутній кожній людині героїзм; променевий погляд; просте ігнорування дійсності; протирічливі відчуття; протистовбнячна сироватка; не підпускати на пушечний вистріл; расовий режим; катастрофа регіонального масштабу; резинові чоботи; смажене рибне м'ясо; рижа лисиця; риболовецьке судно; риночний; рівний обов'язок; рідкі випадки; тут дощі дуже рідкісні; людина рідкісної доброти; різні новини; родильний будинок; рознічна ціна; розпорядницькі обов'язки; рокова помилка; без будь-яких виключень; використання коштів не за призначенням; золота вилка; з точки зору вимог закону; визнавати вину; випадки боротьби; компенсація у випадку каліцтва; виписка з листа; дата виписки хворого; влучний вираз; заходи підлягають невідкладному вирішенню; вирішення стосунків; в ділянці лівого виска; не бачила виходу з цього становища; вияснення всіх питань; відбиття життя у творі; увага приділятиметься відбору кадрів; після відбуття карантину; завідувач відділом; віддзеркалення в доповідях; відзив на кореспонденцію; святкова відкритка; приятельські відносини; по відношенню до селян; відношення до справи; він має відношення до реалізації…; ця кандидатура у всіх відношеннях підходить нам; відпуск товарів; пішов у відпуск; відслоєння сітчатки ока; відсутність мети; відсутність достатнього рівня культури; за відсутністю доказів.

людина – істота і духовна, і матеріальна. спокус навколо багато, приборкати пристрасть іноді дуже важко. та й іти на компроміс із власним сумлінням не просто. що ж має в людині переважати – матеріальне чи духовне? де та золота середина?

я згоден з тим, що людина – істота і матеріальна, і духовна. чи має щось переважати над іншим, тут кожен вирішує для себе. та чому обов’язково має виникнути конфлікт між матеріальними бажаннями людини та її сумлінням? чи немає способів досягати мети, не зраджуючи духовних ідеалів? чи насправді наш світ такий, що в ньому можна бути або багатим грошима, або внутрішньою красою? я вважаю, що відповіді на всі ці питання мають бути негативними.

на мою думку, одна з основних життя людини – це віднайти внутрішню рівновагу, при якій можливим э задоволення матеріальних потреб без того, аби «втрачати душу». духовне та матеріальне в людині має співіснувати гармонійно, так щоб розвиток одного розвиткові іншого. буває, хтось зовсім не зацікавлений у грошах, згадаємо, наприклад, григорія сковороду, для якого щастя полягало у нематеріальних речах. а хтось інший любить гарні речі, хоче мати великий будинок, зручну та красиву автівку. і в цьому немає нічого поганого, якщо людина від цього щаслива. вона розвивається, вчиться, працює заради цього. звичайно, трапляються й «крайні випадки», наприклад, висміяні у творах «сто тисяч» та «хазяїн» і. карпенко-карого, де головні герої в погоні за наживою стають просто смішними та жалюгідними.

звичайно, коли щось стає пристрастю, воно обмежує людину, бо вона нічого, крім об’єкту своїх бажань, не помічає. у такому стані можна зіпсувати відношення з близькими та пройти повз безлічі інших цікавостей у житті. та спокуса буває не тільки матеріального плану. можна піти на компроміс із сумлінням і через небажання образити чи зробити боляче, страх втратити чиєсь кохання тощо. для мене, наприклад, дивина, що монахи доводять себе до фізичного виснаження заради наближення до бога.

отже, я вважаю, що немає однозначної відповіді на це питання, бо всі люди різні. добре, коли людина в змозі задовольнити всі свої потреби – і духовні, і матеріальні.

Моя ніжна і рідна матусю, я вирішила написати до тебе лист з висловленням своєї любові і вдячності. я зрозуміла,   що кожна людина повинна  цінувати своїх рідних, а особливо свою маму, тому що ви, наші неньки, -   найближчі у світі люди і ваша любов найсвятіша. матуснько моя, ти ніби той ангел-охоронець, що завжди є мені і рятує з негод. ти своїми ніжними руками-крилами захищаеш мене і даруєш своє тепло і затишок. я дійсно зрозуміла, що лише мама, це та людина, яка   ніколи не покине свою дитину у біді і нікому не дасть її образити. з перших   днів мого життя   ти присвятила себе, свої мрії і надії, своє дозвілля і турботи, мені, і я обіцює, що коли навіть стану дорослою і самостійною я не забуду про тебе, про свою неньку, про ту, якій я забов"язана всим. мамо, ти вчиш мене всьому, даєш мудрі поради - ти найрозумніша, дякую тобі за це. ще я хочу написати ось що: кожна краплинка твоєї любові свята; кожен промінчик твоєї ніжності і доброти   найтепліші - я збережу навіки їх у своєму серці.