Ть "цінуйте кожну мить життя"(твір роздум, великій)

если честно, нашла в инете, но глубоко

Объяснение:

Якось, зовсім випадково, мені на очі потрапила репродукція картини Олександра Мурашка під назвою «Дівчина в червоному капелюсі». Вана з першого погляду привабила мене незвичайною технікою малювання та витонченою майстерністю митця. Ця картина була написана широким і густим мазком, але в то й же час усі деталі на ній відрізняються соковитістю і впевненістю. А контраст яскравого червоного кольору капелюха і темних відтінків заднього плану картини створює живописний дзвінкий акцент. Саме сміливі зіставлення цих кольорів, інтенсивність червоних тонів, які врівноважують і приглушують глибокі і м’які чорні очі дівчини, вразили найбільш усього в цій картині.

Якщо навіть не придивлятися до картини, перш за все впадає в очі червоний капелюх, який яскравою плямою виділяється на чорному фоні і контрастує з темним вбранням. Цей капелюх приваблює увагу і до обличчя дівчини, яке світиться глибоким спокоєм та зосередженням. Дівчина у червоному капелюсі дуже схожа на макову квітку на фоні темного українського поля. Енергія червоного кольору вигідно підкреслює молодість та красу дівчини, якій, скоріш за все, було близько вісімнадцяти років у той час, коли вона позувала художникові. Її обличчя не по віку серйозне і декілька розгублене, а чорні очі приваблюють погляд глядачів.

Вже пізніше мені довелося узнати, що Олександр Мурашко – видатний український митець кінця XIX – початку XX століття. Він народився в Києві, дитинство його пройшло на Чернігівщині, а творчістю Мурашко займався, подорожуючи по всьому світу. Весь час він експериментував с різними техніками малювання і більшість з них добре засвоїв. Своїм нащадкам художник залишив багато картин, які сьогодні можна побачити як в музеях та картинних галереях нашої країни, так і в приватних колекціях українських і іноземних цінителів живопису. Картину «Дівчина у червоному капелюсі» Мурашко написав у Парижі.

Яхочу описати, як виглядає моя найкраща подруга - марина. коли дивишся на неї, відразу помічаєш її очі - великі, яскраво-блакитного кольору.  марина невеличка на зріст, нижча за мене майже на десять сантиметрів. вона дуже худорлява, тому виглядає як порцелянова лялечка. волосся у неї світле, майже біляве і довге, тому вона заплітає одну або дві коси. обличчя у марини овальне, ніс прямий, губи тонкі. її великі виразні очі дивляться на все з цікавістю да доброзичливістю.  марина не любить до себе багато уваги, тому розмовляє зазвичай тихо і майже не жестикулює. одягається вона теж скромно, перевагу джинсам со светрами. але, незважаючи на це, вона, на мій погляд - справжня красуня.