Дизентерийная амеба- определение, размер, жизнедеятельность и т.д,

Дизентерийная амёба  (лат.  entamoeba histolytica) — вид паразитических  простейших  класса саркодовые. вызывает тяжёлое заболевание —  амёбиаз  (амёбную дизентерию, амёбный колит). вид впервые описан в  1875 году  учёным  ф. а. лёшем[1]. размером дизентерийная амёба мельче обыкновенной амёбы (amoeba proteus), подвижна. ложноножки у дизентерийной амёбы меньше чем у обыкновенной.  эктоплазмачётко отграничена от  эндоплазмы,  псевдоподии  короткие и широкие.

|розділ: одноклітинні тварини, або найпростіші | 

серед інфузорій є види, які ведуть ендопаразитичний спосіб існування, тобто проживають всередині тварин у різних органах і тканинах. особливо багато і різноманітні інфузорії, заселяють кишковий тракт копитних тварин. більшість їх створює окремий загін інфузорій, названий ентодиниоморфами. у жуйних (вівці, олені, рогатий худоба) інфузорії розміщуються в передньому відділу шлунку. шлунок як складається з чотирьох відділів – рубець, сітки, книжки і сичуга. сичуг єдиний який відповідає шлунку інших ссавців, у нього присутні травневі залози, у нього виділяються ферменти і соляна кислота. реакція середовища в сичугі різкокисла. травневих залоз перші три відділу не мають. утрішня стінка частково ороговівает. ці три відділи по походженню потрібно розглядати як ніжні розширені частки стравоходу. рубець самий об’ємний відділ. до нього потрапляє велика кількість слини. саме тут їжа проходе складний процес бродіння, який краще засвоюватися. велика кількість мікроорганізмів знаходяться в рубці і саме завдяки їх в умовах нейтральної або слабощелочной реакції проходить процес бродіння. крім бактерій тут також присутні найпростіші, це обумовлено сприятливими умовами.

через сітку із рубця їжа потрапляє в ротову порожнини, і там додаткова пережовується. проковтнута знову пережована харчова маса по особливій трубці, утворена складками стравоходу, потрапляє уже в книжку а потім в сичугу, де с травневих соків жуйного піддається обробці. в сичуги інфузорію погибають це обумовлено умовами кислої реакції і наявністю травневих ферментів. потрапивши туди с жуйкою, вони перетравлюються.

весна — пора пробуждения природы. по календарю весна начинается 1 марта. в природе весна вступает в свои права с началом сокодвижения у деревьев, на юге раньше, а на севере позднее 1 марта.

весеннее движение соков у деревьев и кустарников — первый признак весны. оно наступает после того, как оттает почва и вода из корней начнет поступать во все органы растения. в это время  листьев  еще нет. вода, скапливаясь в  клетках  стеблей растений, растворяет запасенные в них органические вещества. эти растворы передвигаются к набухшим и распускающимся  почкам. уже в начале марта, раньше, чем у других деревьев, начинается весеннее сокодвижение у клена остролистного, чуть позднее — у березы.

второй признак весны — цветение ветроопыляемых деревьев и кустарников.