Гіпотези походження еукаріотичних клітин. дуже

згідно з цією гіпотезою, еукаріотична клітина утворилась з прокаріотичної внаслідок розвитку плазмалемою системи інвагінацій, які надалі замкнулись навколо ділянок плазмалеми з ферментами дихального ланцюга, фотосинтетичними пігментами, нуклеоїда, відповідно утворивши мітохондрії, пластиди та ядро. розвиток системи інвагінацій мембран призвів також до виникнення ендоплазматичної сітки, комплексу гольджі, лізосом та ін. проте автогенетична гіпотеза не змогла пояснити чимало фактів. наприклад, чому мітохондрії та хлоропласти містять власну днк і розмножуються поділом, чому в мітохондріях та хлоропластах наявні легкі прокаріотичні рибосоми, чому поровий апарат мітохондрій та пластид подібний до порового апарату прокаріот, і відрізняється від порового апарату плазмалеми еукаріот, як виник мітоз та з'явились мікротрубочки, та ін.

какой-либо чётко выраженной анатомической структуры, разделяющей подвздошную и тощую кишки, нет. однако имеются чёткие различия между этими двумя отделами тонкой кишки: подвздошная имеет больший диаметр, стенка её толще, она богаче снабжена . подвздошная кишка — гладкомышечный полый орган. в стенке подвздошной кишки располагаются два слоя мышечной ткани: внешний продольный и внутренний циркулярный.

кислотность в подвздошной кишке нейтральная или слабощелочная и обычно находится в пределах 7—8 рн.

подвздошная кишка вырабатывает нейротензин. этот нейропептид относится к регуляторам пищевого и питьевого поведения (анорексигенные вещества)

число ворсинок в тонкой кишке велико. в подвздошной кишке (18—31 ворсинка на 1 мм2).   в подвздошной кишке ворсинки они несколько тоньше, но выше (до 0,5—1,5 мм).

таким образом количество   и размер ворсинок обеспечивают большую поверхность всасывания для молекул еды, а слои мышечной ткани - продвижение пищи.

біотехнологія - сукупність промислових методів, у яких використовують живі організми або біологічні процеси. людина з давніх-давен застосовує біотехнологічні процеси для виробництва різних речовин і харчових продуктів (сирів, молочних продуктів, тіста, пива тощо), але сам термін «біотехнологія» (від грец. біос - життя, технос - мистецтво і логос - учення) запровадили лише в 70-х роках xx століття.

у наш час різні види бактерій і грибів використовують у мікробіологічній промисловості для виробництва антибіотиків, вітамінів, гормонів, ферментів, кормових білків тощо. у харчовій промисловості високопродуктивні штами мікроорганізмів змогу збільшити випуск високоякісних продуктів харчування (кисломолочних, сирів, пива), кормів для тварин (силос, кормові дріжджі) тощо.

біотехнологічні процеси застосовують і для очищення навколишнього середовища, зокрема стічних вод і ґрунту від побутового і промислового забруднення. методи біологічного очищення ґрунтуються на здатності певних видів бактерій розкладати органічні сполуки, які потрапляють у довкілля. завдяки селекційній роботі створено штами мікроорганізмів, здатних розкладати ті сполуки, які природні види не можуть мінералізувати. для очищення стічних вод, природних водойм і ґрунту застосовують властивості деяких організмів накопичувати органічні та неорганічні сполуки або певні хімічні елементи у своїх клітинах (деякі види бактерій, водоростей, найпростіших).

біотехнологічні процеси враховують і під час розроблення біологічних методів боротьби зі шкідниками сільського і лісового господарств, а також паразитичними і кровосисними . використовуючи штами певних видів мікроорганізмів (бактерій, грибів), виготовляють препарати, які ефективно знижують чисельність шкідливих видів, не забруднюючи при цьому довкілля токсичними сполуками. необхідною умовою використання біологічних препаратів у біологічному методі боротьби є їхня безпечність для корисних видів організмів.

останнім часом у розробці біотехнологічних процесів все ширше застосовують методи генетичної і клітинної інженерії, які можливість одержати різноманітні сполуки і препарати.