Причини вродженої глухоти:
1) неправильний розвиток слухового органу у період вагітності матері (вплив спадкового чинника);
2) несприятливі умови розвитку плоду в результаті дії шкідливих чинників в період вагітності матері: перенесені інфекційні захворювання — грип, кір, травми і т. д.; вживання матір'ю алкоголю; лікування стрептоміцином і іншими лікарськими препаратами; травма плоду в перші місяці вагітності.
Набута глухота найчастіше є результатом запальних процесів у внутрішньому вусі і слуховому нерві при різних захворюваннях: менінгіті, кори, скарлатині, грипі, свинці і т.д.
Якщо при глухоті сприйняття мови різко обмежене, то при приглухуватості в спеціально створюваних умовах (посилення голосу, використання спеціальної звукопідсилюючої апаратури та ін.) можливості сприйняття мови зростають. Причини виникнення приглухуватості різноманітні. Погіршення слуху наступає:
1) як результат гострого або хронічного запалення середнього вуха: відбуваються патологічні зміни в середньому вусі — прорив барабанної перетинки, рубці, зрощення, що приводить до порушення рухливості барабанної перетинки і ланцюга слухових кісточок;
2) як результат хронічних захворювань носа і носоглотки (наприклад, аденоїдні розрощування); при цьому порушується прохідність євстахієвої труби;
3) як результат перенесених інфекційних захворювань (скарлатини, грипу, кори);
4) як результат природжених аномалій органів слуху в ембріональному періоді. Приглухуватість може бути виражена в різному ступені — від незначного порушення сприйняття шепітної мови до різкого обмеження можливості сприйняття мови розмовної гучності.
Для збереження слуху треба оберігати від пошкоджуючої дії різних факторів, перш за все від механічних пошкоджень, шкіряний покрив зовнішнього вуха і особливо барабанну перетинку. Необхідно регулярно мити вуха теплою водою з милом, бо разом із сіркою, що накопичилась у слуховому проході, там затримуються пил і мікроорганізми. Травмуючої дії на слуховий аналізатор, яка призводить до зниження або втрати слуху, надають гучний звук, постійні шуми, особливо коливання ультрависоких і інфранизь- ких частот. Тому для боротьби з шкідливим впливом цих факторів у промислових умовах застосовується комплекс захисних заходів. Необхідно своєчасно лікувати простудні захворювання носоглотки, бо через слухову трубу в барабанну порожнину можуть проникати хвороботворні мікроорганізми, викликаючи запальні процеси органів слуху.
ответ: клетки (зиготы) внутри женского полового органа (архегония) и постоянно связан с гаметофитом не только морфологически, но и физиологически (питание), т.е. низведен до степени органа растения, выполняющего функ цию спорообразования. У листостебельных мхов спорофит имеет вид ко робочки со спорами, «вырастающей» в верхней части гаметофита. Счита ется, что развитие жизненного цикла моховидных по пути возрастания са мостоятельности гаметофита и морфологического упрощения (с потерей самостоятельности) спорофита привело к эволюционному тупику.
В эволюции остальных высших растений происходит постепен ная редукция (уменьшение и упрощение) гаметофита и преобладание в жизненном цикле спорофита. Среди причин, которые обобусловили преобладание спорофита, можно назвать его диплоидность. Она по срав нению с гаплоидностью обеспечивает более высокий уровень синтетиче ских процессов, а, с другой стороны, рецессивные мутации, снижающие жизне организма, при диплоидном состоянии не проявляются в фенотипе, то есть генотипически диплоидный организм можно считать
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Укажите главное отличие голосеменных растений от покрытосеменных(цветковых) растений.
Цветко́вые расте́ния, или Покры́тосеменны́е (лат. Magnoliophyta, или Angiospermae от греч. ανγio — сосуд, σπέρμα — семя) — отдел высших растений, отличительной особенностью которых является наличие цветка в качестве органа полового размножения и замкнутого вместилища у семяпочки (а затем и у происшедшего из неё семени, откуда и появилось название покрытосеменные) . Ещё одна существенная особенность цветковых растений — двойное оплодотворение.