Какие организмы могут быть хемосинтетиками

Хемосинтезом называется процесс синтеза органического вещества с использованием энергии окисления неорганических веществ.

Хемоавтотрофы используют в качестве источника углерода СО2, а в качестве источника энергии - энергию, вьщеляющуюся при окислении водорода, сероводорода, серы, железа (II) аммиака, нитритов и других неорганических веществ. В большинстве случаев акцептором электронов и протонов служит кислород.
 
К хемоавтотрофам относятся железобактерии, бесцветные серные бактерии, нитрифицирующие бактерии.Кроме хемоавтотрофов в природе значительно большее значение имеют хемогетеротрофы, которые в качестве источника углерода и источника энергии используют органические вещества - это все животные и грибы, большинство бактерий, а также некоторые паразитические цветковые растения, у которых отсутствует хлорофилл.

Группу хемоавтотрофных организмов часто называют хемосинтезирующими (чтобы подчернуть что источником энергии для синтеза органических веществ из неорганических является химическая энергия), а группу хемогетеротрофов обычно называют просто гетеротрофами. 

Хемосинтетики-это организмы, осуществляющие синтез органического вещества из неорганического углерода, путем использования энергии окисления разнообразных соединений.К хемосинтетикам относятся железобактерии, бесцветные серные бактерии и нитрифицирующие бактерии.

Личинка жаб - пуголовок - спершу схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, що мають вигляд невеличких пучечків із боків голови. Вони невдовзі замінюються на внутрішні зябра, ззовні непомітні. Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На шкірі помітна бічна лінія. Взагалі, у личинок земноводних є багато спільного із кістковими рибами.

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з'їдають драглисті оболонки, до яких прикріплювалися. У здобуванні їжі пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистими губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) із підводних предметів і таким чином живляться. Згодом вони переходять на здобування більшої поживи, тобто виловлюють дрібних безхребетних у товщі води.  

Пуголовок швидко росте. Водночас у його будові відбуваються зміни. Як тільки зовнішні зябра замінюються на внутрішні (прорізуються зяброві щілини), одразу ж над ними виникає шкірна згортка. Вона повністю вкриває зябра, залишаючи тільки невеличкий отвір для дихання. Через деякий час у пуголовка починають розвиватися передні і задні кінцівки.

Проте спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж сховаю під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Пуголовки розвиваються тим швидше, чим тепліша погода. У них з'являються легені, а серце стає трикамерним. Пуголовок може підпливати до поверхні води і заковтувати повітря.

Хвіст поступово коротшає та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок стає жабеням і частіше виходить на берег. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселяють суходільні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя.

1)На жизнь организмов в природе оказывают влияние факторы неживой природы (климат, почва, рельеф, химические вещества), живой природы (растения, животные, грибы, вирусы, бактерии) и антропогенный фактор (влияние человека).

2)Потому что человек часто разрушает природу – вырубает леса, уничтожает животных и растения для собственных нужд.

3)Разумная деятельность людей в природе подразумевает под собой - рациональное использование природных ресурсов, не нанося при этом существенного вреда природным сообществам, живому миру в целом.