Сазан обыкновенный особенности строения

Ело у сазана высокое, довольно толстое, умеренной длины. Рыба имеет крупную, гладкую чешую, золотисто-коричневого цвета. На большой голове находится нижний рот с мясистыми, сильными губами. На верхней губе имеются две пары коротких усиков. На боках окраска золотистого цвета, спина окрашена в темный золотисто-оливковый цвет. В анальном и спинном плавниках имеется жесткий, зазубренный луч.    Сазан распространен на юге России практически во всех реках и озерах. Особенно часто он встречается в низовьях рек, впадающих в Черное и Азовское моря. В уловах рыболовов преобладают сазаны весом от 3 до 8 килограммов. Довольно редко встречаются экземпляры длиной более метра и живой массой свыше 40 килограмм. Сазан это типичная пресноводная рыба, обитающая в реках и озерах. Однако сазан, обитающий в нижних течениях рек Черноморско-Азовского бассейна, в период нагула довольно часто заходит в солоноватые и даже соленые воды. В прибрежных водах Азовского моря его особенно много.    Когда вода в водоеме остывает до 5-6 градусов, сазан залегает в глубокие ямы и впадает в оцепенение, покрываясь при этом густым слоем слизи. Летом для своих стоянок эта рыба выбирает глубокие места, предпочтительно с ямами и несильным обратным течением с илистым или закоряженным дном. При этом сазан любит места с резкими перепадами глубины. В водоемах со слабым течением, заливах, водохранилищах он часто обитает в зарослях камыша, кувшинки, тростника на глубинах, превышающих 2-3 метра.    Сазан ведет стайный образ жизни, причем характерно, что чем моложе особи, тем стая многочисленнее.

Виділення — виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, надлишку води, солей, а також біологічно активних речовин, сторонніх і токсичних сполук, що утворилися в організмі або надійшли з кормом.

Значення виділення для організму:

• виведення з організму амоніаку, сечовини, сечової кислоти. У процесі життєдіяльності організму відбувається утворення і розпад білків — одних із найголовніших складових організму тварин. У результаті їх розпаду утворюються амоніак, сечовина, сечова кислота. Це отруйні для організму речовини, які підлягають виведенню. Виводяться вони переважно через видільну систему;

• підтримання сталості хімічного складу рідин тіла: порожнинної рідини і крові.

Основний принцип роботи органів виділення: виведення з організму непотрібних (бідних енергією) і шкідливих речовин та збереження потрібних.

Будова органів виділення подібна у представників різних груп тварин:

а) відкрита або закрита порожнина, стінки якої вистелені епітеліальними клітинами;

б) протоки для виведення продуктів виділення.

Процес виділення непотрібних речовин складається з трьох етапів:

I — рідина тіла фільтрується всередину порожнини органу виділення;

II — потрібні організму речовини (вода, глюкоза тощо) всмоктуються назад у кров;

III — рідина, що залишилась, виводиться назовні. Вона називається сечовиною.

У деяких безхребетних, наприклад у комах, продукти, що підлягають виділенню, не рідкі, а тверді. Це кристали сечової кислоти, які й виводяться з організму.

Органи виділення у безхребетних тварин

У кільчастих червів органи виділення — нефридії (грец. нефрос — нирка).

Органи виділення черв’яка дощового

Нефридії — це тоненькі трубочки, що відкриваються лійкоподібним розширенням у порожнину тіла в одних сегментах, а інший їх кінець виходить назовні у других сегментах. Лійка вистелена війками, які створюють течію рідини в порожнині тіла та фільтрують її. Число пар нефридіїв часто відповідає числу сегментів.

Органи виділення у ракоподібних — зелені залози, що розміщені біля основи довгих вусиків. Під ними міститься сечовий міхур, що відкривається видільною порою.

Голова рака річкового

Органи Виділення комах і павуків — мальпігієві судини (названі на честь італійського анатома XVII ст. Мальпігі, який їх відкрив). Це тонкі звивисті трубочки, один кінець яких вільно розміщений всередині тіла, а другий відкривається в кишечник на межі середньої і задньої кишки.

Органи виділення комах

Мальпігієвих судин може бути від 1-2 до 200 пар. Переваги їх у тому, що продукти обміну (сечова кислота тощо) виводяться із сечею у задню кишку. Тут відбувається всмоктування організмом води, а зневоднені продукти (кристали сечової кислоти) виводяться назовні через анальний отвір.

Крім мальпігієвих судин до видільної системи комах і павуків належить жирове тіло. Воно займає значну частину порожнини тіла. Продукти виділення, що накопичуються в спеціальних клітинах жирового тіла, нікуди не виводяться.

Органи виділення молюсків — нирки. Вони влаштовані практично так само, як і в кільчастих червів. Нирки молюсків починаються лійкою, що переходить у витягнутий канал і відкривається у мантійну порожнину. Отже, нирки у молюсків — це видозмінені нефридії.

Органи виділення у хребетних тварин

Органи виділення хребетних тварин називаються нирками. Вони побудовані по типу нефридіїв.

Нирки — парний орган виділення у хребетних.

У виділенні з організму кінцевих продуктів обміну речовин беруть участь і інші органи. Наприклад, у риб через зябра виводяться вода, солі, амоніак і сечовина. У ссавців продукти обміну речовин виводяться з потом, видихуваним повітрям, через кишечник.

ответ:Молоко и молочные продукты. Важно отметить, что сюда не должны входить продукты длительного срока хранения, а также содержащие вкусовые добавки и красители. Приблизительное количество употребления творога – 100 г, молока и кисломолочных продуктов – до 0,5 литра, твердого сыра – 10 г

Свежие фрукты, ягоды и овощи. Главное, чтоб эти продукты соответствовали сезону и местности, в которой вы проживаете

Растительные нерафинированные масла (подсолнечное, оливковое или льняное) – 1-2 ст. л

Разнообразные каши

Яйца

Нежирные сорта мяса

Объяснение: