Какое время относится к эмбриональному развитию? а) от формирования яйцеклетки до образования зиготы. б) от образования зиготы до гибели организма. в) от образования зиготы до рождения

Какое время относится к эмбриональному развитию? 
ответ: В) от образования зиготы до рождения

Відповідь:

Існує безліч класифікацій сукцесій[3], за показниками, що можуть змінюватися в ході сукцесії:

за масштабом часу (швидкі, середні, повільні, дуже повільні), за оборотністю (оборотні й необоротні), за ступенем сталості процесу (постійні й непостійні), за походженням (первинні й вторинні), за тенденціями зміни продуктивності (прогресивні й регресивні), за тенденцією зміни видового багатства (прогресивні й регресивні), за антропогенністю (антропогенні й природні), за характером змін, що відбуваються під час сукцесії (автотрофні й гетеротрофні).

Залежно від цілей дослідника, подібні класифікації можна будувати на будь-якій логічній підставі, а число їх можна збільшувати нескінченно

За походженням сукцесії поділяють на первинні і вторинні.

Первинні сукцесії — це поява і розвиток рослинних угрупувань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (оселення лишайників на скельних породах або вищих рослин на піщаних узбережжях тощо). Вони відбуваються в декілька етапів:

виникнення ділянок земної поверхні, незайнятої рослинністю; заселення цієї ділянки певними видами рослин; загострення конкретних взаємозв'язків між різними видами, внаслідок чого одні витискають інші; перетворення організмами середовища існування, зростання видового різноманіття, поступова стабілізація його умов і міжвидових взаємозв'язків.

Вторинні сукцесії - це відновлення природної рослинності після певних порушень, наприклад, відновлення лісів після пожеж. Як приклад вторинної сукцесії зазвичай наводять ялиновий ліс, знищений пожежею.

Объяснение:

Люди пользуются культурными растениями давно. Изначально земледелие возникло одновременно в Европе, Африке, Азии и Америке. Ученые установили, что первое земледелие и первые культурные растения тесно связаны с древнейшими цивилизациями. Осваивая новые земли в поисках пути в Индию и Америку, путешественники обращали внимание на растения, которыми питались местные племена открываемых земель, привозили их на свою родину, пытаясь ввести их в культуру.  Не все получалось сразу. Например, привезенный Петром первым картофель не сразу прижился в России. Сначала его цветами украшали платья придворных дам. Потом пытались есть плоды картофеля - черные ягоды. Но, как стало потом известно, ягоды ядовиты и последствия после их приема были весьма неприятными. Крестьян заставляли силком выращивать новое растения, что привело к бунтам, известным в истории как "картофельные" бунты случай. Клубни картофеля, выданные крестьянам для посадки, случайно при пожаре запеклись. Сначала их попробовал домашний скот, потом распробовали и крестьяне. Сегодня мы не представляем себе жизни без картошки и считаем ее исконно русским растением, хотя ее родина далекая Америка.  Ученые изучали растения, пытаясь понять как и какие растения можно использовать. Затем путем селекции их улучшали, получая все больший урожай, получая новые гибриды с новыми свойствами.

Большой вклад  в науку о происхождении культурных растений внес Н. И. Вавилов, систематизировавший знания о центрах происхождения культурных растений