Из вегетативных почек развиваются: (несколько вариантов) a) стебель b) цветок c) клетка d) почка e) корень f) лист g) плод h) семя

Из вегетативных почек развиваются:(стебель, лист)

1. Фрагмент першого ланцюга ДНК має таку нуклеотидну послідовність: ТАЦАГАТГГАГТЦГЦ. Визначте послідовність мономерів білка, закодованого фрагментом другого ланцюга ДНК.

Розв'язання

Відповідь. Послідовність мономерів білка: тирозин — аргінін — триптофан — серин — аргінін.

2. Фрагмент ланцюга А білка нормального гемоглобіну складається із 7 амінокислот, розміщених у такій послідовності:

вал — лей — лей — тре — про — глн — ліз.

1. Яка будова фрагмента іРІІК, що є матрицею для синтезу цього фрагмента молекули гемоглобіну?

2. Яка будова фрагмента ДНК, що кодує дану іРНК?

Розв’язання-відповідь

3. Білок складається зі 124 амінокислот. Порівняйте відносні молекулярні маси білка та гена, який його кодує.

Розв’язання

Дано:                            

Склад білка — 124 амінокислоти;  

Мr(амінокислоти) = 100;

Мr(нуклеотида) = 345.

Мr(гена) - ? Мr(білка) - ?

Визначаємо відносну молекулярну масу білка:

124 ∙ 100 = 12 400.

Визначаємо кількість нуклеотидів у складі гена, що кодує даний білок:

124 ∙ 3 ∙ 2 = 744 (нуклеотиди).

Визначаємо відносну молекулярну масу гена:

744 ∙ 345 = 256 680.

Визначаємо, у скільки разів ген важчий за білок:                    

256 680 : 12400 = 20,7 (раз).

Відповідь. Відносна молекулярна маса гена у 20,7 разу більша, ніж кодованого ним білка.

4. Некодуючий ланцюг молекули ДНК має таку будову:

ГАГ — АГГ — ЦГТ — АГА — ЦГГ.

Визначте будову відповідного фрагмента молекули білка, синтезованої за участі кодуючого ланцюга ДНК.

Розв’язання

Объяснение:

 — это группа червей, имеющих вытянутое нечленистое, круглое в поперечном разрезе тело (отсюда и название типа), первичную полость тела, заполненную жидкостью и не связанную с внешней средой. В теле у них имеется сквозная кишечная трубка, которая заканчивается анальным отверстием (впервые появившимся в ходе эволюции).

Нематоды (от греч. немас — «нить») — группа круглых червей, к кото­рым относится аскарида. Свободноживущие нематоды — очень мелкие чер­ви длиной от 0,05 до 50 мм. Они обитают на дне морей и пресных водоемов, в сырой земле и листовом опаде. Паразитические виды обитают внутри дру­гих животных и человека, достигая длины обычно 20-40 см. В мире насчи­тывается около 20 тыс. современных видов нематод (рис. 60).

Внешнее строение. Тело нематод веретенообразное: оно сужено к перед­нему и заднему концам. На переднем конце расположен рот, на заднем — анальное отверстие. В передней части тела на брюшной стороне нахо­дится выделительное отверстие. Вдоль тела проходят четыре продоль­ные борозды. У свободноживущих нематод на заднем конце тела имеются хвостовые железы. Выделения этих желез клейкие, с их черви прикрепляются к субстрату.