Учому полягає пристосувальне значення поведінки тварин?

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо. усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки. пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. у нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля. і навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. а погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей. приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.

Строение тела головоногих во многом отличается от других классов моллюсков. Они имеют на высоком уровне развитую нервную систему и органы чувств, вследствие чего для них характерно сложное поведение. Имеют двустороннюю симметрию тела. Тело состоит из трёх отделов: головы, туловища и видоизменённой ноги. Нога видоизменена в мускулистые выросты – щупальца, которые смещены на голову. Отсюда и происходит название класса – головоногие.

Головоногие моллюски – активно передвигающиеся животные. Скорость передвижения кальмара может достигать 50 км в час. Такая скорость достигается благодаря реактивному передвижения. При таком передвижения происходит выталкивание воды из мантийной полости. У таких моллюсков, как каракатицы и кальмары имеются плавники, расположенные по бокам тела, участвующие в передвижении животного.

1. раздельнополый — Характеризует организмы, у которых мужские и женские половые органы находятся у разных индивидуумов (у растений Р. = двудомный).

2. Существует два  полового размножения — обоеполый, когда при спаривании яйца самки оплодотворяются сперматозоидами самца, и девственный, когда яйцо развивается без оплодотворения (партеногенез). Партеногенез произошел из обоеполого размножения как его упрощение и наблюдается у тлей и других насекомых.

3. Прямое постэмбриональное развитие, или развитие с неполным превращением — тип развития, при котором родившийся организм отличается от взрослого меньшими размерами и недоразвитием органов. В случае прямого развития молодая особь мало чем отличается от взрослого организма и ведёт тот же образ жизни, что и взрослые.

4. При непрямом развитии появившийся на свет организм (личинка) по строению и образу жизни отличается от взрослых особей. Для того чтобы личинка стала взрослой, требуется перестройка её организма — превращение, или метаморфоз.