Що виснажує грунти? Що впливає на родючість грунтів?

Родю́чість ґру́нту — характеристика ґрунту, що визначає його здатність підтримки великої кількості рослинного життя, термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.

Еталон родючого ґрунту (найродючіший ґрунт) — чорнозем. Він поширений в Україні та Росії. Родючий ґрунт зазвичай характеризується такими властивостями:

Багатий на головні елементи, необхідні для живлення рослин: азот, фосфор і калій.

Містить достатню кількість мікроелементів, таких як бор, хлор, кобальт, мідь, залізо, магній, марганець, молібден, сірка і цинк.

Містить органічну речовину ґрунту, що покращує його структуру та допомагає утриманню вологи.

Кислотність в діапазоні pH від 6,0 до 6,8.

Добра структура, що забезпечує необхідний дренаж.

Набір мікроорганізмів, корисних для росту рослин.

Велика товщина верхнього шару ґрунту.

У сільському господарстві родючі ґрунти зазвичай отримуються за до ряду мір збереження та меліорації ґрунтів.

Родючість ґрунту основний фактор сільськогосподарського виробництва, однак при інтенсивному використанні ґрунту показники і здатність забезпечувати речовинами сільськогосподарські рослини на початку велике, але з часом скорочується через виснаження ґрунтового запасу поживних речовин. Щоб продовжити сільськогосподарське виробництво землекористувачі вносять добрива, що містять поживні речовини. Певна частка застосованих добрив не діє безпосередньо на рослини та організми чи воду, тому часто адсорбується в ґрунті, що виділяє побічні речовини протягом тривалого періоду. Усі держави мають контроль за забрудненням ґрунтів та родючістю ґрунту, як елемент національної безпеки.

Законодавство України

Поняття і терміни

Родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту (див. ст. 1 Закону України "Про охорону земель");

ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості;

деградація ґрунтів - погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів;

деградація земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів;

Складовою земельних та інших природних ресурсів є ґрунти. Де земельні ресурси - це сукупний природний ресурс поверхні суші, як просторового базису розселення і господарської діяльності, як основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. Ґрунти та якість ґрунтів є складовою обліку (кадастру) земельних ресурсів України.

Объяснение:

Фотосинтез — процесс синтеза органических веществ из неорганических (воды и углекислого газа) с использованием энергии солнечного света.Первые опыты по фотосинтезу были проведены Джозефом Пристли в XVIII в., когда он обратил внимание на «порчу» воздуха в герметичном сосуде горящей свечой (воздух переставал быть поддерживать горение, помещенные в него животные задыхались) и «исправление» его растениями. Пристли сделал вывод, что растения выделяют кислород, который необходим для дыхания и горения.

Фотосинтез может осуществляться только с определенных веществ — пигментов.  

Фотосинтетические пигменты высших растений делятся на две группы: хлорофиллы и каротиноиды.

Роль этих пигментов состоит в том, чтобы поглощать свет и превращать его энергию в химическую энергию. Пигменты локализованы в мембранах хлоропластов, и хлоропласты обычно располагаются в клетке так, чтобы их мембраны находились под прямым углом к источнику света, что гарантирует максимальное поглощение света.

ОПИС ЛЕВА

Лев – один з найвідоміших тварин у світі, що з давніх пір отримав в безроздільне користування титул «цар звірів». Серед котячих, конкурувати з ним у розмірах може тільки тайговий тигр. Довжина тіла лева досягає в довжину трохи менше 2,5 метрів, без урахування хвоста, при середній масі близько 200 кг. Незважаючи на настільки великі габарити, звір дуже спритний і прекрасно бігає.

Лев має досить велику, по відношенню до тіла, голову, з дещо витягнутою мордою. Лапи невисокі, сильні, з кігтями на пальцях. Відмінності в розмірах самців і самок значні, до того ж, чоловічих особин можна легко відрізнити за надзвичайно розвиненою гривою, що покриває шию, плечі і груди, яка у самок відсутня. Шерсть на тілі лева коротка, буро- жовта. Винятком є ​​грива, що пофарбована значно темніше.

Ще в середні століття лев був поширений по всій Африці, на півдні Європи, і далі на схід, аж до півострова Індостан. Проте в даний час його ареал багаторазово скоротився. Тепер зустріти звіра можна лише в центральній Африці, а також невелика популяція збереглася в Гирських лісах, що простяглися вздовж східного узбережжя Індостана.