5. Які існують сучасні методи та засоби астрономічних досліджень​

Методи астрономічних досліджень

Упродовж тисячоліть астрономів зводилися до вимірювання кутових відстаней між світилами та визначення їхніх координат. Ця робота триває і в наш час. Та після винаходу Галілео Галілеєм у 1609 р першого телескопа почалася ера телескопічних досліджень.  

Поглянувши у телескоп Галілей побачив, що поверхня Місяця схожа на поверхню Землі, у Венери є фази, навколо Юпітера обертаються чотири супутника, а у Сатурна є кільця, на сонці є плями, а сяйво Молочного Шляху – це міріади крихітних зір. Все це змушувало замислитись над питанням про складність Всесвіту, його матеріальність, про можність населених світів. Зараз астрофізика отримала відповіді на багато питань, поставлених людським розумом. Отримало їх завдяки новим потужним телескопам, що працюють як в наземних астрономічних обсерваторіях, так і на космічних орбітальних  та міжпланетних станціях, а також застосуванню законів та ідей сучасної фізики при осмисленні отриманих результатів.Отже, методи і засоби астрономічних досліджень поділяють на: світлосприймальна, збираюча і аналізуюча техніка; закони і методи теоретичної фізики; різноманітний математичний апарат.

Объяснение:

Признак Вид Миссисипский аллигатор Средиземноморская черепаха Среднеазиатская гадюка Прыткая ящерица отряд Крокодилы Черепахи Чешуйчатые Чешуйчатые Покров тела Тело покрыто крупными щитками с костной подстилкой. Тело покрыто костно-роговым панцирем. Кожа покрыта мелкой роговой чешуей. Кожа покрыта мелкой роговой чешуей. Строение конечностей Две пары конечностей. На задних лапах имеются плавательные перепонки. Две пары конечностей. У морских две пары преобразованы в ласты. Конечности редуцированы Передние и задние конечности с пятью пальцами. Зубы Зубы однотипные, конические, в ячейках (альвеолах). Челюсти лишены зубов, но покрыты роговым чехлом с острым режущим краем. Зубы дифференцированы: у ядовитых имеются специальные зубы. Зубы мелкие конические; прирастают к челюстным костям.

Мускулатура пресмыкающихся, по сравнению с земноводными, претерпела существенные перестройки. Исходное метамерное расположение туловищной мускулатуры, характерное для рыб, в большей части утеряно уже земноводными. Сложная дифференциация продолжалась и у рептилий. Метамерность сохранилась лишь в размещении мышц, соединяющих рядом расположенные позвонки, и отчасти в мускулатуре брюшной стенки. На черепе в височных ямках развивается мощная жевательная мускулатура, приводящая в движение челюсти. Появление подвижного шейного отдела сопровождалось развитием шейной мускулатуры, особенно мощной у видов с длинной и гибкой шеей.