Всём отличие органических удобрений от минеральных

Органические удобрения - это продукты жизнедеятельности каких-либо живых организмов, либо останки.. а минеральные - это различного химического состава соли, которые либо добывают, либо получают химическим путем

ответ:

одно из свойств крахмала – это способность давать синюю окраску при взаимодействии с йодом. эту окраску легко наблюдать, если поместить каплю раствора йода на срез картофеля или ломтик белого хлеба. крахмал в качестве резервного питания накапливается в клубнях, плодах, семенах растений. так, в клубнях картофеля содержится до 24 % крахмала, в зёрнах пшеницы — до 64 %, риса — 75 %, кукурузы — 70 %.

с йода можно открыть самые незначительные количества крахмала.

йод + крахмал => соединение темно-синего цвета

i2 + (c6h10o5)n => i2*(c6h10o5)n

(желт.) (прозр.) (синий)

к разбавленному раствору крахмала добавляем немного раствора йода. появляется синее окрашивание. нагреваем синий раствор. окраска постепенно исчезает, так как образующееся соединение неустойчиво. при охлаждении раствора окраска вновь появляется. данная реакция иллюстрирует обратимость процессов и их зависимость от температуры.

если более подробно,

крахмал представляет собой природный полимер. причем крахмал не индивидуальное вещество, а смесь двух полимеров состава (с6н10о5)n –амилозы (10–20 %) и амилопектина (80–90 %), состоящих из остатков a-d-глюкозы.

в целом крахмал – это белое твердое вещество без запаха и вкуса, малорастворимое в холодной воде.

являясь многоатомным спиртом, крахмал образует простые и сложные эфиры. характерной качественной реакцией на крахмал является его реакция с йодом.

при взаимодействии йода с крахмалом образуется соединение включения (клатрат). клатрат – это комплексное соединение, в котором частицы одного вещества («молекулы-гости») внедряются в кристаллическую структуру «молекул-хозяев». в роли «молекул-хозяев» выступают молекулы амилозы, а «гостями» являются молекулы йода. попадая в спираль, молекулы йода испытывают сильное влияние со стороны своего окружения (он-групп), в результате чего увеличивается длина связи до 0,306 нм (в молекуле йода длина связи 0,267 нм). данный процесс сопровождается изменением бурой окраски йода на сине-фиолетовую (lмакс 620–680 нм).

амилопектин, в отличие от амилозы, дает с йодом красно-фиолетовое окрашивание (lмакс 520–555 нм). хотя содержание амилопектина в зернах крахмала в не­сколько раз превышает количество амилозы, тем не ме­нее синее окрашивание, возникающее при действии йода на амилозу, перекрывает красно-фиолетовую окраску амилопектина. окраска исчезает при нагревании и вос­станавливается при охлаждении крахмального клей­стера.

крахмал широко распространен в растениях и является для них резервным источником энергии. в основном он содержится в клубнях, семенах и корнях в виде зерен.

крахмал используют как пищевой продукт, компонент лекарственных средств и для накрахмаливания белья. его применяют для получения патоки, глюкозы и этилового спирта, а также в аналитической для обнаружения йода.

объяснение:

всё вверху сказано в ответе

ответ

Объяснение:

Стан і зовнішній вигляд шкіри є ключем до нашого здоров'я і благополуччя. Коли шкіра здорова, вона інтенсивно функціонує з метою захисту нашого організму від бактерій та вірусів, регулює температуру і зовнішній вигляд, почувається гладенькою, неподразненою, добре зволоженою і має гарний колір. Є багато чинників  — як внутрішніх, так і зовнішніх  —  які впливають на здоров'я шкіри і на те, як вона виглядає і почувається. Деякі з них ми не можемо змінити, але більшість можемо. Ретельний догляд за шкірою допомагає зберегти її здоровою і довше виглядати молодшими.

Внутрішні (ендогенні) чинники

Внутрішні чинники, які впливають на шкіру, включають генетику, гормони та особливі умови, такі як діабет.

Генетика

Генетичні особливості людини визначають тип її шкіри (нормальна, суха, жирна або комбінована) і впливають на її загальний стан шкіри.

Генетичне і біологічне старіння шкіри

Генетичні особливості також визначають біологічне старіння шкіри, якому властиве:

Погіршення процесу регенерації клітин та їх оновлення.

Зменшення виділень із сальних та потових залоз.

Дегенеративні процеси сполучної тканини, в результаті чого шкіра стає менш здатною зв'язувати молекули води і втрачає пружність.

Переродження еластичних волокон, що призводить до зниження еластичності шкіри.  

Біологічне старіння шкіри не слід плутати з передчасним старінням шкіри, яке спричиняється зовнішніми факторами і на яке можна впливати.

Мати тримає немовля на руках

Ваші генетичні особливості визначають Ваш тип шкіри.

Обличчя білявої літньої жінки

Генетичні особливості також обумовлюють біологічне старіння шкіри.

Схильність до шкірних захворювань, таких як

атопічний дерматит, псоріаз та іхтіоз, також визначається генетично. Наприклад, у тих, хто народився з генетичною недостатністю філаґріну (білка, який міститься у шкірі), шкіра має слабку бар'єрну функцію і схильність до надмірної чутливості й атопічного дерматиту. При такій схильності шкіра легше піддається стресові та зовнішнім впливам. Тому вкрай важливо дотримуватися правильного щоденного догляду за шкірою. Детальніше читайте у статтях суха шкіра і атопічний дерматит.

Існують захворювання — такі, як діабет і ниркова недостатність, — які можуть вплинути на стан шкіри.  

Жінка чухає ногу

Багато зовнішніх чинників можуть впливати на шкіру і призводити до захворювань шкіри.

Гормони

Гормони і зміни їх рівня можуть мати значний вплив на шкіру:

Гормональні зміни можуть викликати появу вугрів під час статевого дозрівання.

Під час вагітності гормони можуть сприяти збільшенню вироблення меланіну і форму гіперпігментації, відому як мелазма.

Жіночий рівень естрогену зменшується у процесі біологічного старіння і особливо після менопаузи. Естроген сприятливо діє на баланс вологи у шкірі, тому його зниження призводить до структурних змін та вікової атрофії шкіри.

Жінка дивиться у дзеркало, торкаючись підборіддя

Гормональні зміни можуть впливати на шкіру та викликати появу вугрів.

Вагітна жінка торкається живота.

Вагітність може викликати гіперпігментацію і впливати на водний баланс шкіри.

Зовнішні (екзогенні) фактори

Є багато зовнішніх факторів, які впливають на здоров'я шкіри. Ці фактори визначаються навколишнім середовищем, загальним станом здоров'я та життя, якого ми дотримуємося.

Клімат і навколишнє середовище

Ультрафіолетове випромінювання

Вільні радикали  —  це агресивні молекули, що відповідають за процес окислення, що спричиняє пошкодження клітин в тканинах організму. Здорова шкіра містить антиоксиданти, які захищають її, нейтралізуючи вільні радикали.