Чем различаются близорука и дальнозорко зрения?

При близорукости хорошо видишь в близи ( развивается чаще в молодости, при большой нагрузке на глаза), при дальнозоркости наоборот - плохо видеть близко ( бабушки читают в очках чтоб буквы не " разбегались").

Ознаки пристосування:

Тіло — мають тверду, складно влаштовану шкіряну оболонку (кутикулу), яка є зовнішнім скелетом, що не тільки захищає органи бджоли від негативних зовнішніх факторів, але й слугує для прикріплення (і в якості опори) внутрішніх органів та м’язів; тіло покрите волосками різної форми і призначення, деякі з них слугують для очистки тіла, інші — чуттєві волоски — для сприйняття тиску, коливання повітря, тобто виконують функцію органів відчуття;

Вусики — пара членистих вусиків відходить від передньої частини голови, кожен вусик складається з одного довгого основного членика та джгутика; основним члеником вусик приєднаний до голови. завдяки такій будові вусик може вільно рухатись у всі сторони;

Ротовий апарат — гризучо-лижучий; складається з 4 щелеп з рухливими губами (верхня і нижня) і хоботка, під нижньою губою є особлива платівка, що прикриває щілину, в момент, коли частини хоботка збираються в єдине ціле.

Крила — дві пари крил, які складаються з розгалуженої сітки міцних поперечних і поздовжніх жилок, між якими натягнута тонка прозора плівка (така будова забезпечує одночасно легкість і міцність крила); довжина переднього крила бджоли 9,2 мм, ширина 3,1 мм; задні крила значно менші передніх;

Тип ніг — є три пари членистих ніжок: до грудей бджоли прикріплений членик, що називається тазиком, причому суглобне з’єднання забезпечує можливість руху ніжок бджоли у всі сторони; до тазика приєднаний другий, короткий, членик — вертлуг, до нього найбільший членик — стегно, а потім гомілка, за якою знаходяться п’ять члеників — лапки; закінчується ніжка двома маленькими кігтиками, між якими знаходиться складновлаштована подушечка; на ніжках є пристосування для чищення вусиків.

Кожно-мышечные (или более правильно - эпителиально-мускульные) клетки присутствуют только у Кишечнополостных. У остальных животных - это обособленные группы клеток.
У гидры их около 20 000 и они образуют основную массу тела гидры.
Кожно-мышечные клетки эктодермы имеют цилиндрическую форму эпителиальных частей и формируют однослойный покровный эпителий. К мезоглее прилегают сократимые отростки данных клеток, образующие продольную мускулатуру гидры.
Эпителиально-мускульные клетки энтодермы направлены эпителиальными частями в полость кишки и несут по 2—5 жгутиков, которые перемешивают пищу. Эти клетки могут образовывать ложноножки, с которых захватывают частицы пищи. В клетках формируются пищеварительные вакуоли.
Эпителиально-мускульные клетки эктодермы и энтодермы представляют собой две независимые клеточные линии. В верхней трети туловища гидры они делятся митотически, а их потомки постепенно смещаются либо в сторону гипостома и щупалец, либо в сторону подошвы. По мере перемещения происходит дифференцировка клеток: так, клетки эктодермы на щупальцах дают клетки стрекательных батарей, а на подошве — железистые клетки, выделяющие слизь.