Сравнение(признаки) однодольных и двудольных растений: зародыш, запасные питательные вещества, желкование листьев, корневая систеиа, черешок листа, лист, проводная система, число частиц цветка аклацветник, жизненная форма растения

У ДВУДОЛЬНЫХ: У зародыша семени две семядоли.
Запас питательных веществ семени хранится либо в зародыше, либо в эндосперме.
Зародышевый корешок дает начало хорошо развитому главному корню.
Стержневая корневая система.
Листья с перистым или пальчатым жилкованием.
Проводящая ткань стебля имеет выраженное кольцевое строение. Благодаря кольцевому слою камбия стебель растет в толщину.
Много как древесных, так и травянистых форм.
У ОДНОДОЛЬНЫХ:
У зародыша семени одна семядоля.
Запас питательных веществ находится в эндосперме.
 Зародышевый корешок развит слабо.
 При прорастании от стебля отходят придаточные корни.Мочковатая корневая система.
Листья с параллельным или дуговым жилкованием.
Черешок листа либо почти не развит, либо является листовым влагалищем.
Проводящая ткань стебля состоит из пучков.
Кольца камбия как у двудольных нет.
Преимущественно травы.

Ночные животные: Речные раки, Дождевые черви, Жабы, Ежи, Мыши , Волки , Совы

Дневные животные: Бабочки, пчелы , ящерицы , суслики , прудовые лягушки.

Задание 2

Такие реакции наблюдаются у некоторых низших растений, у животных, также у мужских половых клеток папоротников и мхов.

Если движения происходят в сторону источника раздражений внешней среды - их называют отрицательными таксисами.

Если же перемещение идет в обратную сторону от неблагоприятных факторов - такие таксисы называют положительными.

Аналогичные реакции встречаются у растений и выражены они в изменениях направления их роста, называются они тропизмами.

По модальности реакций и воздействий существуют различные виды таксисов

Фототаксис – реакции на свет.

Хемотаксис – на изменения температуры.

Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей.  науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні.  теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика.  прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.  анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.  фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму.  генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.  антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас.  екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.  гігієна – наука про здоров’я та його збереження.  гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.  термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.  на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості.  людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.