Например кролика забили и он дергается тоисть двигается но он мёртвый вот условный рефлекс
Наше життя, життя людей, маленьких сіл, селищ і міст, мегаполісів непомітно взаємопов’язано, заплутано і, маючи один шлях, націлене та скероване у майбутнє. Здавалося б доволі просто зрозуміти, помітити та побачити майбутнє, те, яке ми хочемо бачити, і те, котре на нас чекає. Проте ми доволі часто перебуваємо в полоні власних мрій, сподівань, надій, котрі називаються солодким словом - ілюзії.
Що ж може подолати, розсіяти туман мрій і вказати нам вірний напрямок руху до нашого успішного майбутнього, майбутнього кожної людини і майбутнього всієї країни ? Є той єдиний ключ, котрий відчинить двері і проведе. Все доволі просто – це знання, саме знання і бажання рости, розвиватися властиві кожній людині, кожному, хто живе на цій землі. Завдяки прагненню пізнавати і отримувати знання, завдяки прагненню ділитися цими знаннями і повстало людство з предвічного мороку небуття.
Пошуки знань відбуваються завжди з різних мотивів, і завжди вони недосконалі, часто ми в цих пошуках блукаємо та зазнаємо невдач. Я думаю, що не буде знайдено кращої форми передачі знання, ніж ті класичні, що існують впродовж останнього тисячоліття.
Закономірно, що Прикарпатський університет за 75 річну історію свого існування перетворився в один з провідних вищих навчальних закладів України. Зазираючи в минуле, робимо висновок, що заклад зумів виплекати в своїх стінах безліч талановитих та успішних людей, і він, «наш університет», є ключем до успіху не тільки на державному, але й міжнародному рівнях.
Сьогодення диктує нові виклики для нашої країни, для нас і нашого щоденного життя. Бачимо, що ті зміни, що відбуваються у Прикарпатському університеті є яскравим свідченням плідної роботи колективу цього навчального закладу.
Первобытные люди появились на Земле около 2 миллионов лет назад. Очень трудно с точностью воссоздать их быт, но археология совершенствуется, и многие нюансы жизни древних людей нам уже доподлинно известны.
В суровых и опасных условиях в те времена невозможно было выжить в одиночку, и первобытные люди жили небольшими группами. У каждого человека были свои обязанности и права, вся добытая еда была общей, люди вместе защищались от хищников, вместе решали спорные вопросы.
Первые орудия труда (острый камень и палка улучшать нелегкий быт: с камня можно было разделывать убитую добычу, а заостренная палка применялась на охоте, и ей можно было выкапывать корешки.
Вопрос пропитания стоял всегда очень остро, люди зависели от природы. Ведь при засухе нельзя найти ягод, а пожары могут отогнать от стоянок всех животных. Древний человек часто менял место обитания, племя переходило с места на место в поисках еды. Первобытные люди старались устраивать стоянки поближе к воде, ведь так проще нападать на стада животных, пришедших на водопой.
С примитивных орудий труда еще невозможно было построить жилище самостоятельно, поэтому древние люди выбирали уже созданные природой – пещеры и ущелья. От сырости в пещерах не даже огонь, прирученный человеком и заботливо охраняемый днем и ночью. Но, несмотря на такие сложные условия
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Как воспроизводится условный рефлекс?