Назвіть реакції матричного синтезу

Реакції матричного синтезу – це реакції синтезу нових молекул точно відповідно до плану, закладеного в структурі молекул, що вже існують. Матричний синтез є специфічною особливістю живих організмів. Реакції матричного синтезу лежать в основі реакцій біосинтезу нуклеїнових кислот і білків, якими є реплікація ДНК, транскрипція та трансляція. У процесі реплікації ДНК матрицями виступають лідируючий та відстаючий ланцюги материнської ДНК, з якої за принципом коплементарності напівконсервативним шляхом утворюються дві дочірні молекули ДНК. У процесі транскрипції матрицею виступає один з ланцюгів ДНК. У процесі трансляції матрицею виступає зріла іРНК, з якої інформація за принципом колінеарності переноситься на амінокислотну послідовність поліпептидного ланцюга. Мономерами матричного синтезу в процесі реплікації та транскрипції є нуклеотиди, а трансляції – амінокислоти. Матричний синтез забезпечує точність відтворення копій, а також дуже швидке "копіювання" і нарощування кількості необхідних компонентів. Наприклад, для приєднання однієї амінокислоти під час трансляції потрібно всього 0,2 с. Таким чином, синтез однієї молекули білка, який складається з 300 амінокислотних залишків, триває упродовж однієї хвилини (0,2×300=60 с). У прокаріотів швидкість полімеризації становить 30-45 нуклеотидів за секунду, тому синтез ланцюга РНК з довжиною 300 нуклеотидів буде тривати близько 10 с.

1. Часть семени, содержащая запас питательных веществ.
2. Растения, семена которых содержат в себе две семядоли.
3. Часть семени с запасом питательных веществ. При прорастании образует первые листья.
4. Часть зародыша, при прорастании преобразующаяся в стебель.
5. Главная часть семени, образующаяся из оплодотворенной яйцеклетки – зачаток будущего растения.
6. Орган прикрепления семени к плоду.
7. Часть зародыша, при прорастании превращающаяся в корень.
8. Растения, семена которых содержат в себе одну семядолю.
9. Часть зародыша, при прорастании которой образуются первые настоящие листья.
1.эндосперм
2. двудольные
3. семядоля
4. стебелек
5. зародыш
6. семяножка
7. корешок
8. однодольные
9. почечка

Мезозойская эра делится на 3 периода: триас(триасовый) , юра(юрский), мел(меловой). В триасе преобладали земноводные, головоногие моллюски, травоядные и хищные пресмыкающиеся, появляются костистые рыбы, яйцекладущие и сумчатые млекопитающие. Господство древних голосеменных, появляются голосеменные, вымирают семенные папоротники. Юра период: господство динозавров, костистых рыб, насекомых, головоногих моллюсков, появляется археоптерикс, вымирают древние хрящевые рыбы. Господство современных голосеменных, древние голосеменные вымирают. Мел период: преобладают костистые рыбы, первоптицы, мелкие млекопитающие, появляются и распространяются плацентарные млекопитающие и современные птицы, вымирают динозавры. Появляются и начинают доминировать голосеменные растения, сокращение папоротников и голосеменных.