24. Скрестили растение, у которого высокий стебель и красные цветки, с растением, имеющимнизкий стебель и желтые цветки. У всех гибридов высокие стебли и красные цветки. Прискрещивании гибридов первого поколения между собой было получено 1274 растения с высокимстеблем и красными цветками и 422-с низким стеблем и желтыми цветками. Составьте схемурешения задачи. Определите и поясните характер наследования признака, генотипы родителей ипотомства F1 F2​

Ты повторно пишешь?:)
Зоология — наука о животных
Зоология (от греч. «зоон» — животное и «логос» — учение) — это наука,
изучающая строение, жизнедеятельность, видовое многообразие животных, а
также их значение в природе и жизнедеятельности человека.
По современной систематике, все животные организмы объединены в единое
царство, насчитывающее свыше 1,5 миллиона видов. Среди них есть крохотные
организмы, видимые только под микроскопом (амеба обыкновенная — 0,2-0,5 мм) и
великаны, например киты до 30 м. По количеству видов царство животных
превосходит все другие царства, вместе взятые. Одни из них при к жизни
на суше, другие — в воде, третьи — в воздухе. Многие животные обитают в земле.
Значение животных в природе трудно переоценить. Они участвуют в опылении
многих растений, распространении семян, почвообразовании; в разрушении
остатков умерших растений и животных, в очистке водоемов.
Животные играют важнейшую роль не только в биоценозах, но и в жизни человека.
Домашние животные — источник пищи, шерсти, кожи. Животные широко
используются для научных исследований — на них изучают строение и функции
органов, влияние лекарств, реакцию живого организма на условия окружающей
среды. Животные человека в труде, спорте, отдыхе. И наконец, это
«меньшие братья», друзья человека. Человек приручил и одомашнил около 40 видов
животных.
Вместе с тем чрезвычайно многообразна и отрицательная роль животных в жизни
человека. Существенный вред наносят они сельскохозяйственным растениям,
запасам продовольствия, изделиям из кожи, шерсти и дерева. Немало животных
вызывают различные заболевания (малярию, дизентерию, аскаридоз и др.) или
являются переносчиками возбудителей опасных болезней.
Среди животных есть одноклеточные организмы, колониальные и многоклеточные
виды.
Между растениями и животными наблюдается много общих черт:
1. все они имеют клеточное строение и сходный химический состав;
2. общность происхождения одноклеточных форм;
3. обмен веществ и энергии (питание, дыхание, выделение);
4. рост и размножения;
5. раздражимость;
6. передача наследственной информации.

“Кам’яне вугілля і його добування”

Практично неможливо встановити точну дату, але десятки тисяч років тому
людина, вперше познайомився з вугіллям, став постійно стикатися з ним.
Так, археологами знайдені доісторичні розробки покладів вугілля. Відомо,
що з кам'яним вугіллям люди були знайомі в період древньої культури, але
факти про його використання відсутні. Пізніше, у Римі, винайшли шляхи
використання його, але лише в часи Аристотеля з'явився опис деяких інших
властивостей вугілля, а в 315 р. до н.е. його учень описує вугілля як
паливний матеріал і називає його «антраксом» (пізніше з'явилася назва
«антрацит»).

Наука про генезис твердих пальних копалин на підставі численних фактів
(виявлення у вугільних шарах відбитків листів, кори, стовбурів дерев і
т.д., використання ізотопного методу аналізу) незаперечно довела й
обґрунтувала теорію про їх органічне походження. Разом з тим складність
природних процесів вуглеутворення і впливу на ці процеси таких факторів,
як клімат, умови середовища відкладення, температура, тиск і ін.,
привели до виділення хімічних, мікробіологічних і геологічних аспектів
теорії генезису. Дотепер немає єдиної думки про те, які компоненти
органічних речовин є вихідним матеріалом при утворенні різного вугілля,
немає єдиної схеми і його генетичних перетворень. Відомо, що до складу рослин входить целюлоза, геміцеллюлоза, лігнін,
смоли, віск, жири, білки, вуглеводи, пектинові речовини. Цілком
імовірно, що сполука цих компонентів і їхнє співвідношення в древніх
рослинах різного виду й у залежності від палеографічних умов геологічних
епох перетерплював визначені зміни. Проте, численні дослідження
дозволили установити, що роль різних частин сучасних рослин і механізму
їхнього перетворення в умовах вуглефікації істотно не відрізняється від
ролі рослин ранніх геологічних епох. У табл. 1 приведений елементна
сполука основних компонентів рослин, що беруть участь у вуглеутворенні.