Температурну чутливість забезпечують два види рецепторів... ​

Відповідь:

1) Спинномозкові нерви (їх чутливі волокна)

2)Гіпоталамус, зона шкірної чутливості (задня центральна звивина кори великого мозку)

Пояснення:

Органом терморецепції у людини є шкіра, яка містить теплові і холодові рецептори. Холодові рецептори розміщені у поверхневих шарах шкіри, і їх значно більше, ніж теплових, розміщених глибше. Крім шкіри, терморецептори розміщені також у внутрішніх органах. Інформація від терморецепторів через чутливі волокна спинномозкових нервів і висхідні провідні шляхи надходить до гіпоталамуса, де розміщений центр терморегуляції, і до зони шкірно-м'язової чутливості кори великого мозку. У головному мозку людини формуються два види температурного відчуття: динамічне (зміна температури) і статичне (сталий рівень температури). У людини існує особлива температурна чутливість у вигляді слідового температурного відчуття. Так, якщо притиснути на 20-30 с до лоба металевий предмет, а потім забрати його, то відчуття холоду зберігається упродовж десятків секунд. Це слідове відчуття холоду, пов'язане з тривалою активністю холодових рецепторів. Температурна сенсорна система відіграє важливу роль у пристосуванні організму до перепадів температури середовища.

Сенсорні системи шкірної чутливості

Объяснение:

дотик,рух ,біль

Тип кишечнополостных насчитывает около 9 тыс. видов. Они произошли от колониальных простейших — жгутиконосцев и распространены во всех морях и пресноводных водоемах. Тип кишечнополостных разделяют на три класса: гидроидные, сцифоидные и коралловые полипы.

Основные ароморфозы появлению кишечнополостных :

• возникновение многоклеточности в результате специализации и объединения взаимодействующих между собой клеток;

• возникновение двуслойного строения;

• возникновение полостного пищеварения;

• появление дифференцированных по функциям частей тела;

• появление радиальной симметрии.

Кишечнополостные ведут водный, свободный или сидячий образ жизни. Это двухслойные животные, в онтогенезе формирующие два зародышевых листка — экто- и энтодерму, между которыми находится мезоглея — опорная пластинка. Их внутренняя полость называется гастральной. Здесь переваривается пища, остатки которой удаляются через рот, окруженный щупальцами (у гидр).

Кишечнополостные — это многоклеточные животные, имеющие лучевую  симметрию. Их тело состоит из двух слоев клеток и имеет мешковидную, так называемую кишечную полость. Для кишечнополостных характерно наличие особых стрекательных клеток.       Все кишечнополостные — водные животные, большинство которых обитает в морях и океанах. Они заселяют моря от поверхности до предельных глубин, от тропических вод до полярных областей. Небольшое число видов обитает в пресных водах. Сейчас известны около 9000 видов кишечнополостных животных. Есть среди них одиночные и колониальные животные.